Методичні рекомендації щодо ознайомлення дітей з давніми календарними обрядами

Оригінальну сферу духовності нашого народу становить зміст русальних пісень. Ці пісні виконуються в період весняного розмаю, цвітіння жита. У русальних піснях відображаються утаємниченість, одухотворення явищ природи, романтика і прагнення пояснити те, що залишається для молоді ще непізнаним.

Важливою складовою українського фольклору є родинно-обрядова поезія. В ній народ уславлює кохання, яке веде до історичної місії кожної людини — створення сім'ї, продовження роду. У піснях оспівується велична в житті подія — народження дитини. Вона з любов'ю називається у фольклорних творах «ангелятко», «народженятко» та ін. Новонароджена дитина відразу стає в центрі родинного життя. Батьки, бабуся і дідусь співають дитині колискові пісні. За народною традицією, щороку відзначають день народження дитини як найбільше сімейне свято, на якому лунають задушевні пісні.

Дослідники зазначають, що найчисленнішим у фольклорі жанром є весільні пісні. В українців весілля — це величне високоестетичне дійство. Це народна опера, в якій оспівується кожен крок, кожна дія молодих, батьків та інших учасників цього великого сімейного і громадського торжества. Весільна пісня не існує сама по собі, поза обрядом. Вона живе в обряді, виявляє в ньому свій глибокий зміст, ідейну і моральну наснаженість, чарівність. У весільних піснях втілені морально-етичні ідеали народу про створення нової сім'ї, відображені погляди на шлюб, взаємини між подружжям.

До героїчного фольклору належать прославлені на весь світ українські думи, історичні пісні, легенди. До героїчного епосу треба відносити всі жанри фольклору, в яких відображені не лише перемоги, а й поразки, невдачі в боротьбі з ворогами. Це часто сумні і тужливі, тривожні твори, в яких виливається біль за втраченою свободою, покинутим рідним краєм.

У козацьких піснях реалістична конкретність переплітається з емоційною наснаженістю, символічно-метафоричною образністю. Герой пісень — запорожець, козак (козаченько), лицар українського духу і чину. Це улюблений народний герой, який долає усі життєві перешкоди, захищає рідну землю від загарбників, перемагає ворога і виганяє його за межі України.

Самобутнім жанром українського фольклору є думи, які, за загальним визнанням учених багатьох країн, є гордістю і окрасою не лише вітчизняної, а й світової культури. Доцільно учням пояснити, що таку високу і одностайну оцінку вчених різних національностей українські думи одержали за своє ідейне спрямування, прояви лицарського духу і неповторну поетику, художню образність.

До необрядової народної творчості, позакалендарного фольклору належать численні дитячі пісні (ігрові, колискові, хороводні та ін.), лічилки, скоромовки, заклички тощо.

Особливо важливий статус у фольклорі займають колискові пісні. Вони пробуджують у дитини численні емоції, формують почуття, уяву, національне світовідчування і мислення. Колискові пісні вперше вчать дитину розуміти смисл слів як певного об'єднання звуків. Колискові пісні — могутній засіб пробудження і формування національної психології, патріотизму і гуманізму. Завдяки колисковим пісням доброта, весь душевний світ матері «переливається» в дитину. Не чуючи в найбільш ранньому віці колискових пісень, дитина втрачає в своєму емоційному, розумовому і моральному розвитку. Колискові пісні мають знати і вміти співати мати і батько, бабуся і дідусь.

У своїй багатогранній фольклорній роботі педагоги враховують, що окремим пластом народної творчості є жартівливі і сатиричні пісні. Вони є яскравим проявом нашої національної ментальності. Гумор і сатира невід'ємні якості українського національного характеру. Вони створюють необхідні психологічні умови для подолання життєвих труднощів, виходу із екстремальних ситуацій, виживання в період боротьби з чужоземними загарбниками.

Важливо, щоб учні усвідомили, що коломийки і частівки — це мобільний жанр фольклору. Як правило, він випереджає інші жанри в осмисленні і відображенні складних політичних, економічних, ідейних і моральних явищ життя. Учні можуть пробувати свої творчі сили в складанні коломийок і частівок.

Фольклорні твори для дітей часто зображають неживі предмети, як живі. Дитячий фольклор одухотворює природу, наділяє її ознаками доброти, злагоди, ніжності. Завдяки фольклорним творам діти часто сприймають, як живі предмети, явища природи — ліс, річку, дерева, струмки тощо. Є окремі жанри фольклору, яким ці ознаки одухотворення особливо властиві.

Музика є складовою частиною народної творчості, тому повноцінне сприймання пісенних жанрів неможливе без їх зв'язку з іншими видами фольклору. Увага вчителя до народної музики як цілісного явища допоможе розкрити своєрідність народно-пісенних жанрів, особливості-їх перетворення у творах професійних композиторів. Важливо, щоб діти відчували фольклор не як щось архаїчне, а як природну і невід'ємну частину сьогодення.

Це цікаво:

Основні напрями виховної роботи у СОМУ
Сучасна професійна вища освіта неможлива без цілеспрямованого формування соціального, цивільного обличчя майбутнього фахівця. Його завданням є виховання у них відчуття патріотизму, соціально активного громадянина, що володіє гнучким мисленням, розвиненою політичною культурою, критичним відношенням ...

Вимоги до особистості педагога
Метод Монтессорі потребував нового вчителя: перший крок, який повинен зробити майбутній Монтессорі - вчитель, - це підготувати себе. У нього повинна бути розвинена уява. Він постійно шукає « відсутню » дитину. Він повинен вірити, що дитина відкриє себе в роботі. Він повинен звільнити себе від упере ...

Оцінка виконаного проекту
Як зазначає Чечель З.І., на останніх етапах проектування і учень, і педагог аналізують і оцінюють результати діяльності, які часто ототожнюються лише з виконаним проектом. Насправді при використанні методу проектів існують, принаймні, два результати. Перший (прихований) – це педагогічний ефект від ...