Психолого-педагогічна характеристика пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії

Педагогіка і виховання » Діагностика пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії » Психолого-педагогічна характеристика пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії

Сторінка 3

Пам'ять можна охарактеризувати як психофізіологічний процес, що виконує функції запам'ятовування, збереження й відтворення матеріалу. В «школі навчання» цей пізнавальний процес був основним. Сучасне навчання історії націлене насамперед на виховання й особистісний розвиток учня, роль пам'яті в ньому істотно змінилася, але зневажати нею неможливо.

За часом збереження матеріалу пам'ять, як відомо, ділиться на короткочасну, оперативну й довгострокову. Ураховувати її різновиди необхідно при структуруванні історичного матеріалу в шкільних підручниках, при відборі поурочного матеріалу, при проведенні повторювально-узагальнюючих занять, у складанні тестів і екзаменаційних білетів і т.ін. Переважно у процесах запам'ятовування, збереження й відтворення аналізатору виділяють слухову, зорову, словесно-логічну і іншу види пам'яті. Вони активно використовуються школярами для занять історією й пояснюють своєрідність їх відповідей. «При вивченні матеріалу про житло давніх римлян і греків школярі з образною пам'яттю в першу чергу обертають свою увагу на красу античного будинку (мозаїчні й кам'яні підлоги, розписані стіни, черепичні дахи, мармурові колони, фонтани, статуї, басейни). Діти з перевагою значеннєвої пам'яті, навпроти, відзначають зручності, раціональність античного житла (планування, освітлення, функціональна роль окремих приміщень). Школярі з перевагою механічної пам'яті запам'ятовують щось незвичайне в античному будинку (у порівнянні із сучасними житлами).

Чималу роль у повноцінному засвоєнні й відтворенні навчальної інформації може відігравати емоційна пам'ять. Якщо новий історичний факт у викладі вчителя або іншого джерела викликав в учнях сильні емоційні переживання, зачепив їх за живе, то він надовго відкладеться в їх пам'яті. У навчанні історії важливо задіяти також можливості довільної й мимовільної пам'яті.

Мислення є вищим пізнавальним процесом. Воно являє собою форму творчого відбиття людиною дійсності, що породжує такий результат, який у самій дійсності або в суб'єкта на даний момент часу не існує. Мислення людини також можна розуміти як творче перетворення наявних у пам'яті подань і образів. У зв'язку з навчанням історії тут доречно нагадати про рівноцінну значимість емпіричного й теоретичного шляхів пізнання минулого й необґрунтованості їхнього протиставлення, підміни одного іншим.

У психології виділяють основні види мислення: теоретичне, образне, теоретичне понятійне, наочно-образне й наочно – діюче.

Способи мислення, у свою чергу, діляться на критичний і творчий. У колишні роки в методиці навчання історії більше уваги приділялося формуванню в школярів здатності до творчого мислення, що зводилося до вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати історичні факти й на цій основі робити узагальнюючі висновки, виробляти оригінальні ідеї. Сьогодні в умовах ідеологічного плюралізму й багатокультурної освіти актуальне завдання формування в школярів здатності до критичного мислення, що розуміється не тільки як «виявлення недоліків у судженнях інших людей». Сучасна педагогіка трактує його як «один зі способів інтелектуальної діяльності людини, що характеризується наступними вміннями:

визначати помилкові стереотипи, що ведуть до неправильних висновків;

виявляти упереджені відносини, думки й судження;

відрізняти факт, що завжди можна перевірити, від припущення й особистої думки; брати під сумнів логічну непослідовність усної або письмової мови;

визначати сутність проблеми й альтернативні шляхи її творчого рішення;

відокремлювати головне від несуттєвого в тексті або в мові й уміти акцентуватися на першому;

виявляти емоційно забарвлені слова, які можуть викликати конфлікт або «підлити масло у вогонь»;

робити висновок про те, які конкретно ціннісні орієнтації, інтереси, ідейні установки відбивають текст або мовця;

уникати категоричності у твердженнях;

бути чесним у своїх міркуваннях.

У зв'язку з мисленням в 70-і рр. у методиці піднімалося питання, «чи вимагає вивчення історії специфічних операцій, прийомів мислення, і якщо так, то в чому вони складаються»? Аналізуючи пізнавальну діяльність школярів з навчальним історичним матеріалом, педагоги й психологи прийшли до висновку, що в її основі лежать загальні прийоми мислення: аналіз, синтез, порівняння й ін., але їх недостатньо для грамотного історичного дослідження. Так само як і спеціальні прийоми мислення – установлення причинно-наслідкових зв'язків історичних фактів, загальних і часток закономірностей, тенденцій суспільного розвитку, періодизація минулого, витяг історичних уроків, оцінка й ін. – неможливі без формування операцій загального мислення. Таким чином, доцільно говорити про історичне мислення школярів, але не відривати його від загального мислення й завдання розвитку мислення учнів у навчанні історії вирішувати комплексно, в органічному зв'язку загального й спеціального

Страницы: 1 2 3 

Це цікаво:

Застосування активних соціально-психологічних методів у екологічному вихованні та екологічній освіті
Ефективність застосування активних соціально-психологічних методів у вихованні та навчанні обумовлена принципом єдності розвитку психіки та діяльності, який полягає у тому, що психіка людини розвивається та проявляється у діяльності. Для дошкільнят активними видами діяльності можуть бути: сімейна с ...

Застосування гімнастики з метою покращення психоемоційного стану студентів перших курсів вищого навчального закладу
Обов’язковим на занятті з фізичного виховання є виконання гігієнічної гімнастики. У гімнастику необхідно включати дихальні вправи, суглобову гімнастику, вправи на розтягнення. Слід, також, виконати циклічні вправи (біг) або танцювальні рухи, при цьому пульс повинен бути не нижче 130, але не више160 ...

Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації базових знань
Наступний етап дидактичного проектування передбачає здійснення аналізу і діагностики процесу навчання, що включає: аналіз початкових вимог, серед яких рівень сформованості у учнів базових умінь з конкретної теми, емоційне відношення до професії і учбового предмета, соціо-демографічні і психологічні ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com