Діагностика пізнавальних можливостей учнів

Сторінка 1

«Чим раніше підростаюча людина усвідомлює свої психологічні особливості, – затверджують психологи, – тим раніше починає з'являтися в нього особливого роду турбота – турбота про формування власної особистості».

Індивідуальні особливості пізнавальних процесів, їхні вікові зміни й цілеспрямовані досягнення яскраво діагностують спеціальні історичні диктанти, які можна проводити на початку й наприкінці навчального року. Для них підбираються оригінальні тексти по історії досліджуваної країни (періоду), що відрізняються своєрідністю авторського стилю; історична інформація повинна бути викладена цілісно, але компактно; співвідношення фактів і теоретичних положень у змісті диктанту залежить від віку школярів. Обсяг тексту відповідає обсягу письмових робіт з української мови в цих класах (у межах 110–150 слів).

Спочатку діти прослухали весь текст цілком і задали уточнюючі питання (ніякі незнайомі слова, імена, цифри при цьому не записувалися). Потім учитель повторно читав розповідь по абзацах, а школярі намагалися по пам'яті відтворити їх максимально близько до оригіналу.

Аналіз робіт показує індивідуальний ступінь готовності кожного п» ятикласника до сприйняття й осмислення історії.

Діагностуючий диктант допомагає вчителеві вчасно звернути увагу на труднощі в сприйнятті й осмисленні історичного матеріалу, які є в школярів даного класу (віку), свідомо уникати їх у своєму викладі й виборі навчальних текстів, застосовувати спеціальні завдання на розвиток пізнавальних процесів, диференціювати навчання історії, зацікавити кожного учня можливістю поліпшити свої результати.

Домагатися до кінця навчального року помітних зрушень у розвитку своїх здібностей учнем допомагають спеціальні завдання, які, з одного боку, діагностують психологічні особливості, а з іншого боку – розвивають і вдосконалюють їх.

Одні завдання носять яскраво виражений ігровий характер і цілком підійдуть для історичних конкурсів і турнірів. Їх зміст може частково або повністю збігатися з досліджуваною темою. Наприклад: намалюйте максимальну кількість предметів, в основі яких коло (квадрат, трикутник і т. п.), пов'язаних з життям стародавніх греків (римлян, слов'ян і т. п.) (діагностика невербальної уяви).

Складіть максимальну кількість пропозицій з неповторюваним змістом, але з тими самими словами: лицарі-хрестоносці, кривава січа, князівські дружини (діагностика вербальної уяви).

Зрівняєте два зображення на історичну тему й знайдіть розходження (діагностика довільної уваги).

На малюнку збільшений фрагмент якогось знаменитого історичного спорудження, знаряддя землеробства, керамічної посуди за деталлю довідайтеся й назвіть його (діагностика образної уяви).

На основі аналітичного опису намалюйте предмет, про який йде мова (діагностика репродуктивної уяви).

Картки з історичними поняттями об'єднаєте спочатку в кілька груп по певній ознаці, потім ці групи понять у ще більш великі й т.д., поки всі картки не виявляться поділеними всього на дві частини, яким придумайте свої назви (діагностика логічного мислення) і ін.

Інші завдання зовні не відрізняються від традиційних, але, даючи їх, учитель припускає з'ясувати, які індивідуальні особливості уваги, пам'яті, сприйняття, мислення, мови школярів. Тому при перевірці увага звертається не тільки на правильність відповіді, але й на його оформлення: прийоми відтворення історичних образів, деталізація або схематизація оповідання, цілісність або мозаїчність опису, барвистість або логічність викладу. Надалі різним групам учнів будуть пропонуватися завдання різного типу й різної складності.

Школярі можуть бути не просто «пасивним матеріалом для педагогічних експериментів». Вони охоче виступають як суб'єкти діагностики, якщо їм пропонується вибрати один з варіантів класного або домашнього завдання. Присвячені одній історичній темі, завдання різняться складністю, характером діяльності, формою викладу відповіді. Наприклад, для проведення «Вернісажу Відродження» семикласникам було запропоновано підготувати виступ від імені художника, історика або мистецтвознавця Середньовіччя. «Історики» характеризували географічне й економічне становище, державний устрій і соціально-політичне положення країн, де творили видатні майстри. Самі «художники» представляли на вернісажі одну зі своїх картин і розкривали її ідею. «Мистецтвознавці», що відбирали полотна або в палац французького короля, або в колегію голландського промисловця, зобов'язані були догодити смакам своїх клієнтів. Познайомившись із умовами кожної ролі, діти самі вибирали підходящу, оцінюючи рівень і специфіку своїх здатностей.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Встановлення зв’язків з мовами
У мові відбивається історія, традиції і досягнення всіх сфер суспільного життя. Тому питання виховання культури мови має велике значення. Мова вчителя, незалежно від того, який предмет він викладає, має бути взірцем для дітей. Учителі географії мають стежити за мовою учнів, її правильністю і чистот ...

Пейзаж як жанр образотворчого мистецтва
Пейзажем називають зображення природи, міст, архітектурних споруд, моря тощо. Малювання пейзажу є одним з основних завдань у розвитку просторової уяви та просторового зображення у тих, хто малює. Зображення пейзажу розвиває естетичні почуття, навчає спостерігати дійсність, знаходити красу в звичайн ...

Методика використання рольових ігор на уроках історії
Через гру загалом і рольові ігри проходять майже всі люди. Важко знайти дівчинку, яка хоча б раз не грала в «доньки- матері», школу чи лікарню, хлопчика,який ніколи не був ні колишнім відважним воїном, ні доблесним генералом. Рольові ігри, у тому сучасному розумінні,в якому є зараз, з'явилися порів ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com