Роль рукописних книг у вихованні й навчанні

Сторінка 5

Оригінальність поглядів Іларіона, незалежність від Візантії виявилась у пропагуванні активної позиції особистості в суспільстві. "Слово" засвідчує високу освіту, ерудицію Іларіона, ораторський і письменницький талант. Автор виявляє національну свідомість у своїй любові до Батьківщини, гордість, що він — син української землі. Говорячи про Володимира, наголошує: "Не в невідомій землі панував, а в українській, про яку чують на всіх кінцях світу".

У патріотичному вихованні юнаків значну роль відіграло також Іларіонове "Сказання про Бориса та Гліба".

Літописець Нестор був прихильником концепції монастирського виховання. їй він підпорядковував зміст "Житія Феодосія Печерського". Тут реалістично змальовано жорстокість бояр, феодалів, зневажання ними загальнолюдських моральних норм. Прикладом для молодих поколінь постає подвижницьке життя Феодосія, який з дитинства уникав забав, любив читати книги та тікав з дому до монастиря. Коли став ігуменом Печерського монастиря, запровадив у ньому студитський устав, що зобов'язував до аскетизму: суворого дотримання постів, довгих молитов, точного розкладу занять. Щоб заохотити ченців до аскетичного життя, він сам рубав дрова, носив воду, виконував тяжку фізичну роботу. У своїх повчаннях "для братії" Феодосій закликав бути порядними, витривалими в обітницях, зрікатися світських спокус, остерігатись лінощів. Справою його життя була фундація в монастирі бібліотеки. Вона сприяла перетворенню Печерського монастиря на осередок культури, що мав значний моральний вплив на все тогочасне українське суспільство.

Основними джерелами історичних знань були літописи. Створювали їх у монастирях. Ченці записували на пергаменті важливі події з монастирського та позамонастирського життя, які мали політичне й економічне значення. Назва походить від слів "у літо", якими починався опис подій певного року.

Б. Рибаков та інші дослідники розглядають літописи як першопочатки історичної писемності, що з'явилися ще до часів князя Аскольда, а саме до 60—80-х років IX ст. У Никонівському літописному зводі XVI ст. збереглися сліди "Літопису Аскольда". Систематичне літописання за часів Аскольда ще не велось. Це були лише окремі записи. Історична цінність їх полягає в тому, що вопи донесли нащадкам інформацію про тогочасні події.

Літописи є одним з найпримітніших історико-культурних явищ Середньовіччя. На відміну від хронік більшості країн Сиропи, написаних латиною, вони викладені мовою, близькою до народно розмовної. До того ж виникли набагато раніше, ніж західноєвропейські хроніки.

Історію рідної землі учні шкіл підвищеного типу вивчали саме за літописами, зокрема за "повістю временних літ", а всесвітню історію — за європейськими хроніками.

Перша з відомих редакцій "Повісті временних літ" складена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором з літописних зводів XI ст. Опис подій завершується 1113 роком. Другу редакцію здійснив ігумен Видубицького монастиря Сильвестр у 1116 р., третю виготовлено у 1118 р. для Мстислава — сина Володимира II Мономаха. У "Повісті временних літ" опис подій починається з Нового потопу, історії ассирійців, вавилонян і греків. Далі йдеться про походження, розселення, звичаї полян, деревлян, дреговичів та інших східнослов'янських племен, про утвердження християнства на Русі, про князівську владу, культуру та побут різних верств населення.

Звичайна схема літопису — щорічний виклад подій. Джерелами інформації були візантійські хроніки, палеї, життєписи, державні документи, договори українських князів з греками. Розповіді свідків подій, апокрифи, народні перекази, пісні пожвавлювали літопис, надавали йому поетичного забарвлення.

"Повість временних літ" - патріотичний твір, сповнений любові до тривоги за долю української землі. Всі події автор оцінює як знамення Бога, знаки його ласки чи кари. Високу оцінку цьому та іншим українським літописам дають російські, польські та інші вчені. О. Пипін наголошував, що в українських літописах є "широкий погляд з ясною історичною перспективою, живе, свідоме ставлення до історичного переказу". В. Ключевський бачив у наших літописах критицизм, виокремлення провідної історичної думки. Польський учений О. Брікнер писав: "До XII ст. належать найцікавіші пам'ятки київської літератури, яким пізніша московська не може бути визнана рівною, хоч вона їх наслідує або переймає".

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Як разом з родиною керувати дитячою працею
Ми ще раз підкреслюємо виняткову важливість того, щоб дитяча праця включалася в економічне, матеріальне життя родини, була у ній органічною необхідністю, щоб мати і батько розглядали її як святий обов’язок дітей. Якщо цього немає, ніякі педагогічні хитрування школи не дадуть результатів. Якщо дитяч ...

Принципи, закономірності і методичні підходи до формування звичок ЗСЖ у учнів
Процес формування звичок здорового способу життя і фізкультурно-валеологічних знань у дітей молодшого шкільного віку є педагогічним процесом і, як вважає Ю.К. Бабанський та співавтори, успішність навчання залежить від дотримання системи принципів, розроблених в дидактиці. Під принципами навчання сл ...

Професіограма та її зміст
Система вимог до людини з кожної професії називається професіограмою. Професіограма — це спеціальна карта, яка містить розгорнутий перелік умов і характеристик трудової діяльності по конкретній професії, її окремих вимог і професійно важливих якостей, якими повинен володіти працівник. Перелік вимог ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com