Структура процесу екологічного виховання дітей дошкільного віку

Сторінка 2

У процесі різноманітної діяльності люди пізнавали природне довкілля, своє місце в ньому, нагромаджували факти, визначали їх походження й логіку взаємозв'язків і взаємозалежностей, своєрідність, об'єднували в групи та категорії. Знання, на яких базуються основи переконань дітей, можуть бути різні за характером. І лише фактичний матеріал є підґрунтям для теоретичних висновків і наукових ідей у майбутньому, які, у свою чергу, постійно розвиваються, змінюються в ході діалектичного процесу заміни попередніх тверджень новими, заперечення одних й утвердження інших. Узагальнювальні знання виступають центральною ланкою, тому що саме вони синтезують у собі не лише наукові ідеї або їх елементи, а й знання як оцінювання навколишнього. Особливістю наукових знань є те, що вони відтворюють закони тих дій, які відбуваються в природі й суспільстві в результаті діяльності людини. Вони вирізняються визначеністю, точністю й чіткістю.

У формуванні переконань важливу роль відіграє пізнавальна і практична діяльність, яка починає все глибше проникати в сутність спостережуваних явищ, пізнавати їх внутрішні зв'язки, доступні закони розвитку. У результаті свідомість 6-7-річної дитини набуває чітко виражених рис науково-понятійного осмислення дійсності, а розумові операції термінами допомагають опанувати об'єктивною реальністю світу.

Вихователю слід звернути увагу на складність процесу оволодіння малюками науковими знаннями, оскільки саме тут відбувається діалектична взаємодія різноманітних психічних явищ, до яких належить нагромадження узагальнених знань, що надходять з різних джерел від найпростіших спостережень у природі, аналізу причинно-наслідкових, часових та взаємозумовлюючих зв'язків до широких узагальнень з елементами світогляду.

Дослідження вчених (З. Боїуславська, Е. Залкіид, О. Запорожець, А. Леушина, С. Ніколасва, ІІ. Саморукова, І. Хайдурова та ін,) доводять, що для старшого дошкільника характерна здатність до все більшого узагальнення. Нa основі впровадження чуттєвого досвіду формуються перші поняття. Аналіз їх структури засвідчує близькість до науково-достовірних. Зміст понять перебуває в постійній динаміці, безперервно збагачуючись. Вивчення переконує також, що в дошкільному віці дитина може оволодіти багатьма природничими поняттями, які й створюють основу для формування екологічних знань. Ці поняття пов'язані з класифікацією рослинного і тваринного світу (дикі тварини; свійські тварини; овочі і фрукти; дерева, кущі, трави; поняття про пори року; фактори середовища) тощо. Таким чином до змісту відомостей поряд з уявленнями як їх основою Повинні входити і поняття. Перший етап означеного процесу - відтворення дітьми результатів пізнання на рівні понять узагальнювального змісту, певних закономірностей. Другий період визначає знання як розуміння сутності теоретичних положень, висловлених у формі припущень, прогнозів. Третій етап фіксує достовірність припущення, істинність і можливість його використання як способу пізнання нових явищ у дещо змінених умовах. Четвертий - передбачає трансформацію, перенесення набутих теоретичних знань у практику, - один з принципів її організації.

На особливу увагу заслуговує праця П.Саморукової , де виділені основні напрями систематизації знань: про сукупність рослин і тварин, які займають певну територію з характерним ландшафтом; сезонні зміни природи, узагальнення та класифікацію рослин і тварин на групи за зовнішніми ознаками, характером взаємодії із середовищем. Учена стверджує, що такі напрями систематизації дозволяють формувати міцний фундамент знань, а, як відомо, саме вони і створюють основи переконань.

Вихідна ідея: єдність навчання, виховання і розвитку (1); загальна функція (мета), цілісне формування особистості на основі виховувального і розвивального навчання (2); навчальний аспект (3); виховний аспект (4); розвивальний аспект (5); дидактичне навчання (6); як видно зі схеми, дидактична ціль заняття чи його вихідний складник.

Дидактична ціль перетворюється в реальний кінцевий результат заняття лише шляхом розв'язання низки дидактичних завдань, зміст і послідовність яких відтворює логіку і закономірність поетапного засвоєння навчального матеріалу дітьми. Виходячи з цього, заняття можна розглядати як процес вирішення педагогом і вихованцями системи дидактичних завдань. Якщо застосувати описаний вище метод аналізу процесу для аналізу заняття, то можна виділити умовно цілий ряд стадій, які в дидактиці називаються етапами. Переклад терміна з французької мови означає не що інше, як відтинок часу в розвитку будь-якого процесу.

Структура заняття як цілісного процесу визначається характером зв'язків етапів і залежить від їх набору, черговості здійснення та тривалості. Набір етапів, їх тривалість, послідовність супроводжується, у першу чергу, дидактичною метою заняття. Отже, дидактична мета і структура, яка нею визначається, складають основу заняття. Заняття, котрі складаються з різних етапів, об'єднаних неоднаковими способами, мають рівне функціональне призначення.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Оплата навчання
Аспіранти повинні оплачувати своє навчання. Починаючи з 1999/2000 навчального року розмір щорічної оплати навчання визначається Радою міністрів. Студенти повинні вносити зазначені суми на початку семестрів по рівних частинах. Розмір виплат не повинен перевищувати встановлену нормовану плату, визнач ...

Теоретичне обгрунтування експериментальної методики самостійних занять фізичними вправами молодших школярів
Сучасні темпи життя вимагають від учнів, щоб вони змолоду дбали про своє фізичне вдосконалення, мали знання в галузі гігієни і медичної допомоги, вели здоровий спосіб життя, самостійно займалися фізичними вправами. В статті 6 закону України “Про фізичну культуру і спорт” серед основних показників р ...

Дидактичні умови підвищення якості знань учнів
Дидактика – галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, виховання у процесі навчання. У педагогічних працях цей термін використовується з ХVІІ століття. Значний внесок у дидактику середини ХІХ століття зробив видатний німецький педагог А.Дістервег, який розглядав навчальний процес як ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2023 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com