Експериментальна перевірка виховання емоційно-позитивного ставлення до природи у дітей дошкільного віку

Високий рівень (13 - 15 балів): Дитина без особливих зусиль розподіляє представників тваринного світу по видах; аргументує свій вибір. Співвідносить представників фауни з місцем існування. Знає характерні ознаки. Без особливих зусиль, зв'язно і послідовно відповідає на поставлені питання. Виявляє цікавість і емоційно виражає своє відношення до тваринам, птахам і комахам.

Середній рівень (8 - 12 балів): Дитина іноді припускається незначних помилок при розподілі представників тваринного світу по видах. Не завжди аргументує свій вибір. В основному співвідносить представників фауни з місцем існування.

Знає характерні ознаки, але іноді допускає неточності у відповідях. На поставлені питання відповідає послідовно, але іноді відповіді бувають дуже короткими. Виявляє цікавість і емоційно виражає своє відношення до тваринам, птахам і комахам.

Низький рівень (5 - 7 балів): Дитина часто припускається помилок при розподілі представників тваринного світу по видах. Не завжди аргументує свій вибір.

Не завжди співвідносить представників фауни з місцем існування. Важко назвати характерні ознаки. На поставлені питання відповідати важко, а якщо і відповідає, то в основному невірно. Не виявляє цікавості і не виражає своє відношення до тваринам, птахам і комахам.

Після аналізу відповідей дітей ми дійшли такого висновку щодо сформованості у них екологічних знань (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.Показники сформованості екологічних знань у дошкільників на констатувальному етапі експерименту , %

Згідно до цієї таблиці маємо діаграми:

Експеріментальна група

Рівень екологічної вихованості дітей ЕГ до проведення формувального експерименту

Рівень екологічної вихованості дітей КГ до проведення формувального експерименту

Контрольна група

Згідно таблиці 2.1., для 15,5 % дітей з КГ був характерний низький рівень екологічних знань, для 75,2 % - середній рівень, для 9,3 % - високий рівень, для дітей з ЕГ – 16,3 %, 75,5% і 8,2 % відповідно. Отримані результати свідчать про недостатній стан сформованості екологічного виховання дошкільників. Так, у досліджуваних немає єдиного розуміння сутності природного довкілля. Так, на завданні заняття більшість дітей (63%) припускалися незначних помилок при розподілі представників тваринного світу по видах. Не завжди аргументує свій вибір.

Знали характерні ознаки, але іноді допускалися неточності у відповідях. На поставлені питання відповідали послідовно, але іноді відповіді бували дуже короткими. Виявляли цікавість і емоційно виражали своє відношення до тварин, птахів і комах.

Такі висновки дошкільників дещо звужують сам зміст поняття природного довкілля, його структуру, а отже обмежують інформаційне поле дітей, деформують кут зору, під яким дитина дошкільного віку розуміє необхідність дбайливого ставлення до природи, використання певних методик збереження, зміцнення та відтворення як найвищої цінності.

Такі результати свідчать про те, що більшість дошкільників не володіють необхідними знаннями, вміннями й навичками про основи екологічноговиховання і природного довкілля. Екологічні знання практично не введені в систему їхніх життєвих цінностей та настанов, не сформована потреба у відповідальному ставленні до природи. На підставі результатів констатувального експерименту була розроблена модель формування умінь і навичок природного довкілля старших дошкільників як цілісного, цілеспрямованого процесу сприяння дитині в усвідомленні нею екології та включення її до діяльності природного довкілля.

Це цікаво:

Актуальність дослідження розвивального навчання
Освітня система є соціальним інститутом, створеним для цілеспрямованого формування особистості. Індивід стає особистістю, освоюючи мотиви і смисли діяльності, норми й цінності, що регулюють взаємодію з іншими людьми, здобуваючи знання різного порядку, навчаючись інструментальним навичкам і способам ...

Проектування дидактичних матеріалів та обрання групи загально дидактичних методів навчання
Щоб отримати план, слід здійснити: вибір необхідних змістовних елементів з теми і встановити типи існуючих між ними взаємозв'язків; вибір послідовності викладу змістовних елементів і сформулювати заголовки, які об'єднують ці змістовні елементи за однорідними ознаками; вибір рівня складності плану. ...

Як підвищити ефективність груп
Група зможе більш-менш ефективно йти до досягнення своїх цілей залежно від впливу наступних факторів: розміру, складу, групових норм, згуртованості, конфліктності, статусу й функціональної ролі її членів. - Розмір. Теоретики управління присвятили багато часу визначенню ідеального розміру групи. Авт ...