Методика розвитку витривалості

Висновки до першого розділу

В молодшому шкільному віці у дітей продовжує формуватися структура тканин, продовжується їхній ріст.

У молодшому шкільному віці закінчується анатомічне формування його структури. Проте у функціональному відношенні мозок ще розвинений, слабко. Його розвиток здійснюється під впливом навчальних занять, школі, що потребують тривалого напруження, уваги, зосередженої розумової праці, навчання та утримання в пам'яті навчального матеріалу, підпорядкування всієї роботи і поведінки встановленому в школі режиму і правилам дисципліни.

Ряд авторів характеризують загальну витривалість як спроможність виконувати тривалу роботу помірної інтенсивності, яка визначається в функціональними можливостями серцево-судинної, дихальної і м'язової систем. Автори виділяють віділяють аеробну, тотальну, регіональну та локальну витривалість.

Багато авторів наголошують на те, що витривалість має велике значення у формуванні рухових якостей школярів різного віку тому, що вона є важливою складовою частиною всебічного розвитку дітей, а її рівень та характер залежать від генетичних передумов та рухової діяльності. В їх роботах пропонується використовувати біг як засіб виховання витривалості.

Основними засобами, які використовуються для розвитку витривалості в зоні помірних навантажень, є тривалі циклічні вправи (наприклад, тривала ходьба, кросовий біг, лижні марші)

У молодших школярів величини параметрів функціональної активності дещо вищі, ніж у старшокласників, вище вони і у дівчаток у порівнянні з хлопчиками.

Однією з особливостей розвитку даного виду витривалості є необхідність тривалого виконання вправи, що дозволяє забезпечити необхідну взаємоузгодженість в діяльності органів і структур організму, перейти на більш ефективні джерела енергії. На уроках фізичної культури доцільно навчати бігу, ходьбі на лижах з необхідною швидкістю пересування

Питання вибору гри має велике значення. Вибираючи ту чи іншу гру, вчитель має керуватися завданнями всебічної фізичної та морально-вольової підготовки учнів і виховання .

До організації відносять:

1. Підготовка місця для гри, розмітка майданчика.

2. Підготовка інвентарю.

3. Вибір способу шикування гравців для пояснення гри і місце керівника.

4. Шикування гравців для початку гри

Пояснення гри, вибір ведучого, поділ гравців на команди, дозування навантаження, закінчення гри, підбивання підсумків гри — це питання, які стосуються методики. Успіх гри багато в чому залежить від педагогічного таланту, артистичної майстерності, організаторських здібностей вчителя, його вміння дохідливо, коротко, цікаво пояснити гру, вміло керувати її процесом, бути об'єктивним та уважним в оцінці ігрових дій учнів.

«Функціональний стан серцево-судинної системи дітей відіграє важливу роль в адаптації організму до фізичних навантажень і є одним із основних показників функціональних можливостей організму».

Хороший педагогічний вплив на учня можливий за умови знання його можливостей, застосування найбільш ефективних методів навчання і виховання. Вчителю необхідно вивчати учнів, оцінювати динаміку показників фізіологічних функцій, змін, досягнутих внаслідок фізичних навантажень, досліджувати фізичний розвиток, фізичну підготовленість і функціональний стан молодших школярів, визначати доступні навантаження для них під час виконання різних за характером і інтенсивністю фізичних вправ.

Це цікаво:

Стилі педагогічного спілкування
Ефективність педагогічної діяльності багато в чому залежить від стилю спілкування і стилю керівництва вихованцями. Стиль - це сукупність прийомів, способів роботи, це характерна манера поведінки людини. За визначенням психолога А.А. Бодальова, стиль - це індивідуально-своєрідна манера дії. Стиль сп ...

Атмосферний тиск
Мета: створити умови для розуміння учнями причин існування повітряної оболонки Землі; створити на рівні сприйняття, осмислення і початкового запам’ятовування поняття «атмосферний тиск»; розвивати пізнавальний інтерес учнів до вивчення фізики; розвивати логічне мислення; виховувати увагу, бажання зд ...

Структура соціокультурної компетенції і характеристика її компонентів
В основу структури соціокультурної компетенції покладено принцип інтеграції змісту соціокультурної компетенції: знань (країнознавчі, лінгвокраїнознавчі, соціолінгвістичні); умінь і навичок застосовувати ці знання. А відтак, під соціокультурною компетенцією розуміється інтегративна властивість особи ...