Розвиток спеціальної витривалості гімнаста

Спеціальна витривалість знаходить своє вираження в «застосовності»:

1) до загальних особливостям гімнастичної рухової діяльності;

2) до особливостей діяльності на видах багатоборства.

Головна особливість полягає в необхідності здійснювати важко координаційну різнохарактерну роботу з численними перемиканнями з одного режиму на інший, в переважній більшості випадків в умовах обертань. Друга особливість полягає в тому, що також в умовах вирощений потрібно виконувати роботу певними групами м'язів, з різної амплітуди згинальних і розгинальних рухів, з різними напрямками рухів, з різними за величиною і характером зусиллями і при цьому уникати генералізованої напруги.

Для розвитку спеціальної витривалості гімнаста найбільш доцільно застосовувати такі види вправ:

Тривалі стрибки на батуті.

Акробатичні стрибки без тривалих пауз (кілька серій підряд).

Вільні вправи цілком і по половинкам .

Спеціальні комплекси вправ.

Вправи за методом кругової тренування.

Вправи виконуються з умовою обов'язкового подолання почуття втоми. При цьому можна використовувати і допомогу. Однак потрібно врахувати, що при сильному спотворенні техніки рухів (це буває в останніх спробах) виконувати далі вправу не слід, так як залишиться слід від технічно неправильного виконання. Після достатнього відпочинку треба 2-3 рази окремо виконати технічно правильно ті елементи, якими закінчуються спеціальні комплекси на витривалість.

Це - два головних правила, на яких з метою розвитку спеціальної витривалості має будуватися застосування та стрибків на батуті, і акробатичних стрибків, та й взагалі будь-яких вправ, якщо вони несуть в собі елементи техніки. Перші три групи вправ досить добре відомі. Тому більш детально ознайомимося з четвертою групою комплексами спеціальних вправ і п'ятою вправами кругового тренування.

Це цікаво:

Термін підготовки фахівця
Освітньо-кваліфікаційний рівень — характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності. В Україні розрізняють такі освітньо-кваліфікаційні рівні (згідн ...

Особливості розвитку самооцінки дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем навчальної успішності
Дослідження передбачало наступну послідовність етапів: Вибір методів дослідження. Організація та проведення дослідження: а) вивчення соціальних характеристик вибірки та встановлення рівня навчальної успішності школярів; б) вивчення рівня домагань учнів; в) вивчення самооцінки молодших школярів; г) ...

Психологічні особливості підліткового віку
Шкільний онтогенез включає наступні вікові періоди: молодший шкільний (6–10 років), молодший підлітковий (11–13 років), старший підлітковий (14–15 років) і юнацький вік (16-18 років) [1, 224–225]. У схемі вікової періодизації онтогенезу, що враховує гендерні розбіжності, підлітковий вік для хлопців ...