Аналіз педагогічної, психологічної, соціально-педагогічної літератури з профорієнтаційної діяльності соціального педагога

Педагогіка і виховання » Методика роботи соціального педагога з профорієнтації вихованців » Аналіз педагогічної, психологічної, соціально-педагогічної літератури з профорієнтаційної діяльності соціального педагога

Сторінка 2

З середини 20-х років в Україні для допомоги випускникам шкіл і професійних навчальних закладів у виборі професії з наступним працевлаштуванням створюються спеціальні служби – "консультаційні амбулаторії". При цьому їх ініціаторами, організаторами та засновниками спочатку були громадські організації у великих промислових містах, а вже після вони набули статусу державних. Основна задача "консультаційних амбулаторій" полягала у розподіленні підлітків по школах фабрично-заводського навчання. У лабораторіях лікарі вивчали показання та протипоказання до професії. Психологи ставили задачу вивчення та класифікації професій з метою профконсультації. Хоча й були спроби попереднього вивчення дітей в школах, та багато підлітків проходили через лабораторії по профконсультації за короткий термін. Вивчали здібності в основному за допомогою тестів. У подальшому робота профконсультації була припинена у зв’язку з помилковим тлумаченням деяких положень постанови ЦК ВКП(б) "Про педологічні викривлення в системі наркомосів".

Система професійної орієнтації, що склалася до 50-х років ХХ ст. мала забезпечувати кваліфікованою робочою силою діюче на той час виробництво. Таке соціальне замовлення визначалося швидкими темпами науково-технічного розвитку.

Крім того, треба було швидко відновлювати зруйнований у період Великої Вітчизняної війни господарський комплекс країни, переорієнтувати діяльність підприємств на виробництво товарів широкого вжитку, одночасно зберігаючи і військовий потенціал. А це потребувало величезних капіталовкладень ще й у систему освіти яка мала б забезпечити ці галузі інженерно-технічними робітничими професіями. Зазначене вище соціальне замовлення актуалізувалося ще й тому, що внаслідок ведення тривалої війни скоротилася кількість кваліфікованих працівників. Такий надзвичайно високий попит й визначив домінування в системі професійної орієнтації населення передусім інтересів держави і лише згодом бажання і можливостей особистості.

У 60-ті роки ХХ ст. підписано цілу низку нормативних документів, які створили підґрунтя для розбудови системи професійної орієнтації населення. У науково-дослідницьких закладах розгорнулася досліджувальна робота з питань профорієнтації. В 1963 році в Інституті педагогіки в Києві відкрили сектор профорієнтації. Вперше в історії України було створено предпосилку для вільного вибору професії. Здійснення політехнічного навчання створює основу для професійної орієнтації школярів. Але і при цих сприятливих умовах необхідна спеціальна цілеспрямована робота по профорієнтації. На той час в теорії та практиці професійної орієнтації домінувала спрямованість змісту, форм та методів профорієнтаційної роботи на забезпечення потреби окремих галузей і регіонів у відповідних трудових ресурсах. Тому ґрунтовно розроблялися зміст, форми та методи професійної інформації, освіти агітації, пропаганди та цілеспрямованої підготовки особистості до вибору професії, які втілилися в діяльність відкритих в середині 80-х років минулого століття 60 регіональних центрів професійної орієнтації молоді, кабінетів і куточків профорієнтації в кожній школі, навчально-методичних кабінетів координуючих центрів (у межах району – профцентри, у школі – шкільна рада і т.д.) та методистів з професійної орієнтації учнів.

До кінця ХХ ст. змінилися зміст і особливості трудової діяльності людини в умовах світового розподілу праці. На зміну використання у виробництві некваліфікованої робочої сили або величезних матеріальних ресурсів і енергії, які не можуть дати високих результатів. приходять високі технології, які потребують творчих здібностей людини, формування яких займає не одне десятиліття. І вже в основі розвитку лежить прагнення особистості до реалізації свого професійного потенціалу, досягнення вершин майстерності у вчасно обраній сфері трудової діяльності. Досягається це також завдяки системі професійної орієнтації, яка покликана забезпечити умови для усвідомлення особистістю свого ставлення до себе як суб’єкта професійної праці та поведінки, що передбачає здійснення самостійного пошуку професії з урахуванням власних інтересів і можливостей, а лише згодом кон’юктури ринку праці.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Поняття педагогічного спілкування
Педагогічне спілкування — система соціально-психологічної взаємодії між учителем та учнем, спрямована на створення оптимальних соціально-психологічних умов для обопільної діяльності. Для цього педагогові потрібно уміти: оперативно і правильно орієнтуватися в постійно змінюваних умовах спілкування, ...

Сюжетно-рольва гра як засіб виховання моральних якостей старших дошкільників
Сюжетно-рольова гра старших дошкільників, як правило, колективна. Вона відрізняється більшою розмаїтістю тематики, складністю й розгорненням сюжетів. Діти відбивають в іграх події та ситуації, що далеко виходять за рамки їхнього особистого досвіду, прагнуть відтворити те, що відбувається в житті кр ...

Методика виконання пейзажу у початкових класах
Школярі, малюючи пейзаж, іноді шукають "готові композиції" в природі. Частіше це робиться під впливом бачених картин художників. Треба сказати, що "готових композицій" в природі, а також встановлених композиційних вирішень в практиці реалістичного мистецтва не буває. Навпаки, ху ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com