Для підсилювання профорієнтаційної діяльності у школі повинна вестися цілеспрямована робота по налагодженню цілісної системи профорієнтації з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей вихованців, рівня готовності мотивації до здійснення свідомого професійного вибору. Як вважає Т. Шишковець, система профорієнтації школярів – це організована діяльність різних державних та суспільних організацій, закладів, школи, а також сім’ї, спрямована на здійснення процесу професійного самовизначення школярів в інтересах особистості і суспільства.
Загальна мета профорієнтаційної роботи – це підготовка вихованців до обґрунтованого вибору професії, що задовольняє як особисті інтереси, так і суспільні потреби. В систему профорієнтації входять слідуючі основні компоненти: цілі, задачі, форми, методи профорієнтаційної роботи з учнями.
Серед цілей профорієнтаційної роботи Л.Йовайша виділяє:
надання профорієнтаційної підтримки учням у процесі вибору сфери майбутньої професійної діяльності;
формування у школярів свідомого відношення до праці, професійне самовизначення в умовах вільного вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей і з урахуванням вимог ринку праці.
До основних задач профорієнтації відноситься:
поступове формування у школярів внутрішньої готовності до свідомого і самостійного будування, корегування і реалізації перспектив свого професійного розвитку;
формування позитивного відношення до праці, як до життєвої цінності;
розвиток інтересу до різноманітних сфер трудової діяльності;
надання морально-етичної підтримки вихованцям (формування оптимістичного відношення до свого професійного майбутнього);
формування цілеспрямованості, винахідливості, діловитості;
діагностика ціннісних орієнтацій, установок у виборі професії;
розробка програми реалізації професійного вибору учня.
Зважаючи на психологічні і вікові особливості вихованців можна виділити етапи та зміст профорієнтаційної роботи в школі:
1. У школярів молодших класів (1 – 4 класи) за допомогою активних засобів профорієнтаційної роботи необхідно формувати: відповідальне ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини й суспільства, мотивацію при виборі професії, розвиток інтересів до трудової діяльності й розмаїття світу професій.
2. Школярам 5 – 7 класів важливо розуміти свої інтереси, схильності й загальні цінності, пов’язані з вибором професії та свого місця в суспільстві. При цьому майбутня професійна діяльність стає для підлітка способом налагодження власного способу життя, шляхом до реалізації власних можливостей і досягнення мети. Перевага віддається груповим формам роботи.
3. Учням 8 – 9 класів необхідно розширювати уявлення про професії народного господарства, перспективи професійного зростання та майстерності, правила вибору професії, а також уміння адекватно оцінювати свої можливості відповідно до вимог обраної професії.
4. Учням 10 – 11 класів слід формувати готовність до обґрунтованого вибору професії та планування перспектив отримання подальшої освіти. А також розвивати здібності до аналізу сучасного ринку праці через засвоєння понять, що належать до планування професійної діяльності (ринок праці, професійна кар’єра, професійно важливі риси, професійна компетентність, професійна мобільність тощо).
Це цікаво:
Сутність понять “компетенція” та “соціокультурна компетенція”
Оволодіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування неможливо без паралельного вивчення відповідної культури. “Якщо розуміти під культурою все, що робить та думає нація, то мова фіксує саме як ця нація думає,” – зазначає Е. Азимов. Культура, на думку G. Brown – це контекст, всередині я ...
Механізми терморегуляції
Регуляція температури полягає в узгодженні процесів теплопродукції (хімічна терморегуляція) та тепловіддачі (фізична терморегуляція). Процеси теплопродукції. В усіх органах унаслідок процесів обміну речовин відбувається теплопродукція. Тому кров, яка відтікає від органів, як правило, має вищу темпе ...
Колажі та панно
Поговоримо про види площинних флористичних робіт – колажі та панно. Площинні або двовимірні роботи – це структурні флористичні роботи, які мають два основних виміри: довжину та ширину. На відміну від тривимірних робіт, третій вимір (глибина) не настільки важливий у площинних, тому його не враховуют ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.