Підходи підготовки економіста

Сторінка 1

Професійна підготовка майбутнього економіста – педагогічний процес у закладах освіти економічного профілю, що може бути різноманітним і різноплановим, результатом якого є формування та розвиток професійної готовності фахівця-економіста; професійна готовність майбутнього економіста – інтегративна якість його особистості, яка проявляється у формах активності та визначає здібність ставити перед собою професійні цілі, обирати способи їх досягнення, контролювати цей процес, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій і прогнозувати шляхи підвищення продуктивності роботи у професійному напряму. Компоненти професійної готовності фахівців-економістів взаємопов‘язані та логічно поділені на дві групи: перша група визначена професійними якостями фахівця: планово-змістовими, організаційними, мотиваційними, контролюючими, координаційними; друга група – особистісними якостями економіста: вольовими, емоційними, мобілізаційними, самоусвідомленістю, рефлексивно-комунікаційними.

Педагогічні умови професійної підготовки економістів: організація педагогічного процесу, спрямованого на формування та розвиток професійної готовності майбутнього фахівця; застосування особистісно орієнтованого підходу до підготовки майбутніх економістів, створення особистісно орієнтованих взаємовідносин; ліквідація дублювання змісту економічної освіти шляхом удосконалення та максимального розвитку міжпредметних зв’язків між школою та ВЗО; використання віртуальних методів навчання із застосуванням інформаційних технологій.

Особистісно орієнтований підхід – цілеспрямоване конструювання педагогічного процесу, орієнтованого на особистість, природний процес саморозвитку початків здібностей і творчого потенціалу особистості, з визнанням її унікальності, інтелектуальної і моральної свободи, права на повагу шляхом реалізації визначених педагогічних умов; з цих позицій визначено види особистісно орієнтованих взаємовідносин, а також ознаки таких взаємовідносин та функціональні ролі.

Міжпредметні зв’язки – логічні зв’язки між навчальними дисциплінами, що сприяють формуванню цілісного уявлення про явища природи, допомагають використовувати власні знання у вивченні різних навчальних предметів. Конкретизовано їх типи: тимчасовий (хронологічний) та понятійний (ідейний); визначено функціональні ролі, відповідно до освітніх рівнів системи безперервної економічної освіти: попередні; супутні та перспективні. Віртуальні методи навчання класифіковано у дві групи: перша група – традиційні активні імітаційні методи навчання, друга група – методи дистанційного навчання.

Навчально-виховний комплекс – соціально-педагогічна система, де на підставі спільних зусиль усіх суб’єктів створюється спеціально організоване педагогічне середовище, яке максимально сприяє різнобічному розвитку особистості. Специфікою роботи комплексу професійної підготовки майбутніх економістів ”школа – ВЗО”, як багаторівневої педагогічної системи, що складається з трьох рівнів-підсистем (1 рівень - професійної орієнтації, 2 рівень - базової професійної підготовки, 3 рівень - поглибленої спеціалізації), є цілісне утворення у цілеспрямованій взаємодії, що характеризується одночасною взаємообумовленістю сторін, унаслідок контролю, аналізу, рекомендацій щодо можливості досягти означеної мети: підготувати освіченого економіста-професіонала. Успішне досягнення мети забезпечувалося, по-перше, ступенем необхідності та поєднанням педагогічних умов на кожному рівні навчання, а, по-друге, контролем, аналізом і рекомендаціями майбутнім економістам щодо формування та розвитку їхньої професійної готовності. Наочним результатом всебічного аналізу педагогічних умов професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі стала розробка, впровадження і наукове обґрунтування експериментальної технології з впровадженням відповідних педагогічних умов щодо професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі „школа – вищий заклад освіти”.

В Україні вимоги до компетентності випускника ВНЗ певного профілю визначені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) та освітньо-професійній програмі (ОПП), що є стандартами вищої освіти. В освітньо-професійній програмі встановлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної підготовки, вона є основою при розробленні відповідних навчальних планів і програм усіх навчальних дисциплін, визначенні засобів діагностики рівня якості освітньо-професійної підготовки фахівця з кожного предмета.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Ситуативний підхід до вивчення англійської мови в середній школі
З перетворення України на самостійну державу виникла потреба у розбудові системи освіти, її докорінному реформуванні. З цією метою розроблена цілісна державна національна програма “Освіта”, головною метою якої є визначення стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу ХХІ ст. ...

З досвіду роботи вчителів щодо розвитку творчого мислення засобами природи
Розглянувши теоретичний та практичний аспекти розвитку творчого мислення в науковій і методичній літературі, ми мали змогу вивчити, наскільки сучасна шкільна практика забезпечує творчий розвиток учнів початкових класів. З цією метою нами була розроблена анкета (див. додаток А) і проведене анкетуван ...

Формування мислення як основного фактору інтелектуального зростання
"Педагогічна творчість,- писав В.Сухомлинський,- це спроможність допомогти людині пізнати свій внутрішній світ, передусім свій розум, допомогти їй спрямувати інтелектуальні сили, навчити її розуміти красу своєю працею, своїми зусиллями". У школі в процесі навчання учнів вчать мислити, тоб ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com