Зокрема, на даний час послуги з надання освітньо-кваліфікаційних рівнів "Бакалавр" і "Спеціаліст" напряму 0929 "Біотехнологія" пропонують вищі навчальні заклади, які територіально розміщені в м. Києві – Національний університет харчових технологій, Національний авіаційний університет. Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" пропонує здобути ОКР "Магістр" напряму 0929 "Біотехнологія" зі спеціальності 8.092901 "Екобіотехнологія".
Підготовка бакалаврів – фахівців з біотехнології в Національному університеті біоресурсів і природокористування України на факультеті біотехнології за напрямом «Біотехнологія» ведеться за денною, заочною та екстернатними формами навчання і здійснюється за двома основними спрямуваннями «Екологічна біотехнологія в сільськогосподарському виробництві», «Екологічні біотехнології та біоенергетика».
Порівняно із іншими навчальними закладами, підготовка магістрів за напрямом "Біотехнологія" в НУБіП України орієнтована, в першу чергу, на аграрному секторі і передбачає забезпечення його висококваліфікованими професіоналами, які набули необхідні знання та вміння із використання біотехнологічних методів у рослинництві та переробки відходів і сировини аграрного сектору для біоенергетики як альтернативного джерела енергії в сільській місцевості.
По закінченню навчання на ОКР "Магістр" за напрямом "Біотехнологія" зі спеціальності "Екобіотехнологія" за даними магістерськими програмами студенти отримують кваліфікації: 2211.2 –біотехнолог, 2211.1 – біолог-дослідник, 2213.2 – інженер з відтворення природних екосистем, відповідно до державного класифікатора професій України.
Слід зауважити, що найважливішим елементом сучасної світової системи підготовки фахівців-біотехнологів для роботи в сферах науки і виробництва є випереджальна освіта, що полягає в постійному глибокому аналізі новітніх тенденцій і напрямів фундаментальної біотехнологічної науки і своєчасному коригуванні освітніх програм і навчальних планів з урахуванням вимог часу.
Перспективу розвитку інтеграційних тенденцій у професійній освіті майбутніх фахівців-біотехнологів висвітлила на рівні дисертаційного дослідження Логінова Ю. В. Зокрема автор наголошує, що для виявлення і успішного функціонування міжпредметних інтеграційних зв'язків, необхідно не лише визначати послідовність передачі навчальної інформації; формулювати цілі навчання по етапах у вигляді умінь і навичок; робити науково-обгрунтований відбір змісту навчального матеріалу з урахуванням спеціалізації; продумувати систему методів і засобів, що відповідають кожному етапу навчання, але і враховувати такі чинники, як рівень розвитку пізнавального інтересу, умови навчання і безліч інших чинників, що впливають на якість засвоєння знань. Застосування міжпредметних зв'язків в реальному навчальному процесі залежить від багатьох чинників, без урахування яких не можна будувати процес навчання на інтеграційній основі.
Це цікаво:
Статура школярів з різним рівнем біологічного дозрівання
Серед школярів з „нормативною поведінкою” виявлено 56,1% учнів з торакальним типом статури. В учнів „групи ризику” друге місце займають випробувані, паспортний вік яких випереджає біологічний (19,3%), а в школярів з „нормативною поведінкою” - контингент із відставанням рівня дозрівання організму (1 ...
Вплив педагогічного спілкування на формування особистості
Як вже було відмічено у введенні, метою нашого дослідження з'явилося виявлення особливостей впливу стилю педагогічного спілкування на формування особи підлітка. Об'єктом дослідження був стиль педагогічного спілкування в системі «вчитель - учень». Предметом дослідження виступав вплив стилю педагогіч ...
Виховна функція змісту шкільних підручників
Весь зміст освіти народних і середніх шкіл Галичини визначався ідеалістичністю та ґрунтувався на релігійному світогляді. Цим і пояснюються широкі виховні можливості навчальних предметів. Найвизначнішу роль у плані морально-релігійного виховання відігравали такі дисципліни, як релігія, історія, укра ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.