Основні психічні процеси

Сторінка 1

З переходом дитини в школу її почуття і емоції починають визначати не стільки гру і спілкування з дітьми в процесі ігрової діяльності, скільки процес і результат її навчальної діяльності та потребу, яку вона в ній задовольняє.

Навчальна діяльність стимулює прояв інтересу до ігор, які вимагають кмітливості, елементів змагань. Позитивні почуття виникають тепер і від розв'язання інтелектуальної ігрової задачі.

Учень початкових класів прагне дізнатися, що було, де, коли і як, його більше цікавлять факти, ніж причини, але він не повинен зупинятися на конкретному емпіричному мисленні. Образне мислення – необхідний етап для мислення поняттями.

Говорячи про діяльність, ми маємо на увазі ті вольові зусилля, що їх застосовує особистість для досягнення найпростішої мети. Коли особистість переборює певні труднощі, вона дістає велике задоволення, бо це відповідає її первинній потребі у творчості.

У молодшому шкільному віці, як відзначав Л. Виготський, інтенсивно проходить інтелектуальний розвиток. Система пізнавальних процесів включається в інтелектуальний розвиток, при цьому інтелектуальна активність забезпечує взаємозв'язаний розвиток усіх пізнавальних процесів – сприймання, уявлення, увага, запам'ятовування, мислення.

Б. Ананьєв, Б. Теплов і інші дослідники відрізняють в першу чергу існування індивідуального рівня чутливості, індивідуальних і типологічних відмінностей у сприйманні, у виникненні уявлень, що особливо важливо в період навчання.

Л. Занков, П.Зінченко, А. Смирнов встановили індивідуально-типологічні особливості в процесах пам'яті. Особливе значення для педагогіки має визначення ними різних за швидкістю і міцністю запам'ятання типів дітей початкових класів .

Дослідження Н. Менчинської, С. Рубінштейна, В. Теплова дали змогу переконатися в існуванні індивідуальних відмінностей у мисленні, в якості розуму, в характері зв'язку між окремими компонентами розумової діяльності. Про те, що дитина першого року життя здатна сприймати, свідчать факти раннього пізнання нею знайомих людей, іграшок, речей.

Але і в молодшого школяра можна побачити деяку своєрідність сприймання простору, часу.

На відміну від відчуттів, характерними для сприймання є предметність, цілісність, і ця особливість його прояву – в конкретності поняття, яке вивчається. Сприймання характеризує рівень пізнання, на якому емоційна реакція на зовнішні подразники зливається з раціональною стороною свідомості. У результаті синтезу і аналізу відчуттів виникає сприймання, яке в свою чергу породжує нові уявлення, тобто виникнення сприймання схематично можна зобразити так:

Сприймання може виникнути і на основі запасу уявлень, які були в свідомості учня. Гострота його залежить від запасу знань, понять, уявлень, розвитку асоціативних здібностей мислення, від того, наскільки воно підготовлене попереднім досвідом, інтересом до сприйнятого, тобто від стимулювання пізнавальної активності до сприймання того чи іншого навчального матеріалу. Виходячи із сказаного, засвоєння множення і ділення на 2, сприймання якого проводиться паралельно з демонстрацією на рахівниці, малюнках, іде успішніше, ніж словесне пояснення даного навчального матеріалу.

Участь другої сигнальної системи у виникненні сприйняття, здатність свідомості відтворювати раніше отримані уявлення, передбачають використання не тільки предметної, але й словесно-образної наочності, що сприяє розвитку репродуктивного уявлення.

Поступово в процесі сприймання відбуваються істотні зміни. В учнів виникає здатність не лише дивитися, але й розглядати, не тільки слухати, але й при цьому виділяти головне, істотне, бачити не лише подібне, але й відмінне.

Все це стає можливим, дякуючи вмінню вчителя ставити перед учнями конкретні завдання: прослухати, знайти відповідь на дане питання.

В процесі такої роботи відбувається розвиток ще одного невід'ємного елемента інтелектуального розвитку – уваги.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Функції викладача
Робота за методом проектів вимагає від викладача не так викладання, як створення умов для прояву у студентів інтересу до пізнавальної діяльності, до самоосвіти, до застосування отриманих знань на практиці. В певному сенсі викладач перестає бути «предметником», а перетворюється в педагога широкого п ...

Помилки при виставленні педагогічній оцінці
Дуже важливо щоб оцінка була адекватною, справедливою й об'єктивною. Широко відомий ряд типових суб'єктивних тенденцій або помилок педагогічної оцінки в шкільному моніторингу. С.Є. Шишов, В.А. Кальней у своїй роботі " Моніторинг якості освіти в школі" приводять приклади таких помилок: «До ...

Історико-педагогічні передумови проблемного навчання
До історико-педагогічних передумов проблемного навчання слід віднести ідеї активізації навчання, які висловлювалися вченими протягом всього становлення і розвитку педагогіки і навіть ще до оформлення їх у самостійну наукову дисципліну (наприклад, знаменита майєвтика Сократа). Це створює ґрунт для п ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com