Самовиховання як вищий етап процесу виховання. Прийоми самовиховання

Педагогіка і виховання » Педагогіка як наука про виховання » Самовиховання як вищий етап процесу виховання. Прийоми самовиховання

Самовиховання успішно здійснюється в школі за таких умов: в дитячому колективі створено сприятливий для самовиховання клімат; в учня, який хоче займатися самовихованням сформовано ідеал, до якого він прагне; в учнів наявний певний рівень свідомості, коли вони правильно оцінюють свої дії і поведінку; учні мають певні відомості з психології і можуть виявити свої позитивні риси і недоліки своєї особистості; в учнів є певний рівень сили волі, уміння долати труднощі.

Прийоми самовиховання:

- самопереконання

- самонавіювання

- самопідбадьорювання

- самозаохочення

- самопокарання.

Особливе місце у самовиховання займає прийом самоаналізу, який полягає в умінні аналізувати свої вчинки, надавати їм певну оцінку. 20. Перевиховання, його функції, етапи, принципи.

Перевиховання – процес, спрямований на подолання негативних якостей особистості учня, які сформувались під впливом несприятливих умов виховання.

Функції перевиховання: відновна, компенсуючи, стимулююча і виправна.

Етапи перевиховання:

- на першому вивчаються позитивні і негативні риси учня, складається програма перевиховання.

- на другому, початковому етапі починається реалізація наміченої програми перевиховання.

- на третьому переломному етапі триває реалізація програми, але в умовах добровільного сприйняття її учнем

- на заключному етапі нагромад-жується позитивний досвід поведін-ки, розширюється сфера самовиховання.

Принципи перевиховання: поєд-нання примусу з переконанням; гуманне та об’єктивне ставлення до учня; випереджаюче виховання пози-тивних якостей, не виділення педа-гогічно занедбаного учня із загальної маси, провідна роль наставника. 21. Результати процесу виховання, їх контроль і можливості виміру. Критерії вихованості. Психолого – педагогічне вивчення учня і колективу.

Вихованість школярів – показник ефективності і якості навчального процесу.

Основними показниками рівня вихованості школяра є:

зовнішній вигляд, культура поведінки;

- громадська активність;

- самостійність у всіх видах діяльності;

- сформованість наукового світогляду, національної самосвідомості

- ставлення до навчання, інтерес до знань і усвідомлення їх ролі в своєму розвитку;

- прилучення до національної та світової культури. мистецтва і літератури;

- фізичне здоров’я, потяг до занять фізичною культурою і спортом;

- працелюбність, орієнтованість на майбутню професію.

Це цікаво:

Структура соціокультурної компетенції і характеристика її компонентів
В основу структури соціокультурної компетенції покладено принцип інтеграції змісту соціокультурної компетенції: знань (країнознавчі, лінгвокраїнознавчі, соціолінгвістичні); умінь і навичок застосовувати ці знання. А відтак, під соціокультурною компетенцією розуміється інтегративна властивість особи ...

Сучасні дослідження про особливості виховання молодших школярів
Виховання як цілеспрямований процес формування особистості здійснюється за допомогою методів виховання. Методи виховання — способи взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування у вихованців поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки. Виховна ефективність мето ...

Дійсний стан сформованості творчої уяви молодших школярів
Базою дослідження стану сформованості творчої уяви молодшого школяра став 3-А клас середньої загальноосвітньої школи №15 Вінницької міської ради, де навчається 27 дітей . Мета експериментального дослідження: виявлення рівня розвитку уяви дітей молодшого шкільного віку. Практична частина роботи скла ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com