Самовиховання як вищий етап процесу виховання. Прийоми самовиховання

Педагогіка і виховання » Педагогіка як наука про виховання » Самовиховання як вищий етап процесу виховання. Прийоми самовиховання

Самовиховання успішно здійснюється в школі за таких умов: в дитячому колективі створено сприятливий для самовиховання клімат; в учня, який хоче займатися самовихованням сформовано ідеал, до якого він прагне; в учнів наявний певний рівень свідомості, коли вони правильно оцінюють свої дії і поведінку; учні мають певні відомості з психології і можуть виявити свої позитивні риси і недоліки своєї особистості; в учнів є певний рівень сили волі, уміння долати труднощі.

Прийоми самовиховання:

- самопереконання

- самонавіювання

- самопідбадьорювання

- самозаохочення

- самопокарання.

Особливе місце у самовиховання займає прийом самоаналізу, який полягає в умінні аналізувати свої вчинки, надавати їм певну оцінку. 20. Перевиховання, його функції, етапи, принципи.

Перевиховання – процес, спрямований на подолання негативних якостей особистості учня, які сформувались під впливом несприятливих умов виховання.

Функції перевиховання: відновна, компенсуючи, стимулююча і виправна.

Етапи перевиховання:

- на першому вивчаються позитивні і негативні риси учня, складається програма перевиховання.

- на другому, початковому етапі починається реалізація наміченої програми перевиховання.

- на третьому переломному етапі триває реалізація програми, але в умовах добровільного сприйняття її учнем

- на заключному етапі нагромад-жується позитивний досвід поведін-ки, розширюється сфера самовиховання.

Принципи перевиховання: поєд-нання примусу з переконанням; гуманне та об’єктивне ставлення до учня; випереджаюче виховання пози-тивних якостей, не виділення педа-гогічно занедбаного учня із загальної маси, провідна роль наставника. 21. Результати процесу виховання, їх контроль і можливості виміру. Критерії вихованості. Психолого – педагогічне вивчення учня і колективу.

Вихованість школярів – показник ефективності і якості навчального процесу.

Основними показниками рівня вихованості школяра є:

зовнішній вигляд, культура поведінки;

- громадська активність;

- самостійність у всіх видах діяльності;

- сформованість наукового світогляду, національної самосвідомості

- ставлення до навчання, інтерес до знань і усвідомлення їх ролі в своєму розвитку;

- прилучення до національної та світової культури. мистецтва і літератури;

- фізичне здоров’я, потяг до занять фізичною культурою і спортом;

- працелюбність, орієнтованість на майбутню професію.

Це цікаво:

Формування екологічної культурияк психолого-педагогічна проблема
Необхідність подолання екологічних проблем сучасності поставила перед педагогічною теорією та шкільною практикою завдання: на основі біосферного підходу підготувати екологічно грамотну людину, яка розуміє значення життя як найвищої цінності, здатна визначати своє місце у світі, брати участь в охоро ...

Педагогічна спадщина О.В. Духновича
Педагогічна спадщина Олександра Духновича була неодноразово предметом дослідницьких зацікавлень упродовж другої половини XIX - ХХ століть. Її значимість зростатиме, власне, незалежно від відстані з добою, на яку припала багатогранна діяльність церковного, громадсько-культурного діяча, письменника, ...

Допрофільна підготовка
До організаційних проблем запровадження профільного навчання слід зараховувати також здійснення передпрофільної підготовки в основній школі, що забезпечить свідомий вибір учнем профілю навчання. Допрофільна освіта школярів має складні соціально-педагогічні завдання, які необхідно вирішувати, виклад ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com