Психолого–педагогічні основи навчально–пізнавальної діяльності учня

Учіння – це система пізнавальних дій учня, спрямованих на вирішення навчально – виховних завдань.

Передумови навчальної діяльності учня: наявність мети, яка стимулює учня до навчання; наявність фізіологічної і психологічної готовності до навчання; наявність бажання вчитися; наявність активності у процесі навчання, зосередження уваги на навчальній діяльності, наявність належного рівня розвитку. Сприятливі умови позитивного ставлення учнів до навчання: наукові знання викликають цікавість, вони практично значимі для учня в різних життєвих ситуаціях; навчальна діяльність викликає емоції, бажання долати труднощі, спробувати власні сили; колективний характер навчання; справедлива оцінка навчальних досягнень.

Внутрішній процес засвоєння нових знань включає такі ланки: сприймання – осмислення і розуміння – узагальнення – закріплення – застосування на практиці.

В залежності від характеру організації процесу викладання і засвоєння знань, від специфіки побудови змісту навчального матеріалу і провідних методів і засобів навчання, що використовуються при цьому, можна виділити кілька основних видів навчання:

- пояснювально-ілюстративне – забезпечує швидке засвоєння навчальної інформації, міцне засвоєння знань умінь і навичок.

- проблемне навчання передбачає послідовне і цілеспрямоване висунення перед учнями пізнавальних завдань, які вони вирішують під керівництвом учителя і активно засвоюють нові знання.

- однією з різновидностей репродуктивного підходу до навчання є програмове навчання, суть якого полягає у дозуванні навчального матеріалу. Позитивним є виділення головного і істотного, забезпечення оперативного контролю за ходом засвоєння знань. Негативним є зведення ролі учителя до інструктора, відсутність можливості для розвитку творчості.

Зміст освіти – це система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток особистості.

У державній програмі “Освіта” сформульовано найважливіші принципи реформ всієї системи освіти:

- демократизація освіти;

- гуманізація освіти;

- національна спрямованість освіти;

- неперервність освіти;

- неподільність навчання і виховання

Навчальний план – це документ, який визначає склад навчальних предметів, які вивчаються в даному навчальному закладі, їх розподіл, тижневу і річну кількість годин, що відводяться на кожний навчальний предмет, і, в зв’язку з цим, структуру навчального року.

Навчальна програма – документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального предмета, умінь і навичок, які підлягають засвоєнню, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.

Підручник – книга, що включає основи наукових знань з певної навчальної дисципліни у відповідності з цілями навчання, встановленими програмою і вимогами дидактики.

Навчальний посібник – книга, в якій матеріал розширює границі підручника, містить додаткові, найновіші і довідкові відомості.

В залежності від мети і характеру підготовки учнів розрізняють загальну, політехнічну й професійну освіту.

Загальна освіта – сукупність основ науки про природу, суспільство, мислення, мистецтво, а також відповідних умінь і навичок, необхідних кожній людині.

Політехнічна освіта – сукупність знань про головні галузі і наукові принципи виробництва й озброєння загально технічними уміннями, необхідними для участі в продуктивній праці. Професійна освіта – сукупність знань, практичних умінь і навичок, необхідних для виконання роботи в певній галузі трудової діяльності. В навчальних планах професійно – технічних училищ є три цикли навчальних предметів: професійно – технічний, загально технічний і загальноосвітній. Між загальноосвітньою, політехнічною і професійною освітою існує тісний зв’язок.

Характерним для змісту освіти в зарубіжних країнах є: інтеграція навчальних предметів на основі між предметних проектів; відбір навчального матеріалу на основі інтересів і безпосередніх потреб дитини; надання переваги або природничо – математичним предметам, або предметам гуманітарного циклу; диференціація навчання за змістом; деполітизація і деідеологізація навчального процесу.

Дидактика розглядає такі закономірності навчання:

- його виховуючий характер;

- обумовленість суспільними потребами;

- залежність від умов, в яких воно протікає;

- взаємозалежність процесу навчання, виховання і розвитку;

Це цікаво:

Аналіз диференційованого підходу у навчанні математики молодших школярів у педагогічному досвіді
Одне з головних завдань, яке закладено в Державному стандарті початкової загальної освіти – це орієнтація системи освіти на дитячу особистість, її розвиток. Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Практика доводить, що особистісно-розвивальна спрямованість освіти неможлива без диференційованого ...

Методи за допомогою яких буде досягнена мета
Одним з існуючої безлічі шляхів і засобів, вироблених практикою, для формування стійких пізнавальних інтересів і мотивів, є застосування в учбовому і виховному процесі інформаційних технологій. Під інформаційною технологією навчання розуміють сукупність форм організації взаємодії викладача в рамках ...

Експериментальне дослідження щодо удосконалення розвитку мовлення у молодших школярів
Експериментально-дослідницька робота проводилася в гімназії №1 ім.К.Д.Ушинського в м. Сімферополі у двох паралельних класах в період проходження переддипломної практики. Обидва класи поділяються на 2 групи і в кожній групі свій учитель. Тому експеримент був проведений на одній підгрупі з 2-А класу, ...