Методи стимулювання навчальної діяльності учнів

Педагогіка і виховання » Педагогіка як наука про виховання » Методи стимулювання навчальної діяльності учнів

Сторінка 1

Їх умовно можна поділити на дві групи:

а) методи формування пізнавальних інтересів учнів (використовуються прийоми, які викликають позитивні емоції – образність, цікавість, здивування, моральні переживання); стимулююча роль навчального матеріалу (створення ситуації новизни, актуальності); використання пізнавальних ігор; створення ситуацій успіху.

б) методи стимулювання обов’язку і відповідальності в навчанні – заохочення до виконання своїх обов’язків, привчання до виконання вимог, зауваження.

Методи контролю – це сукупність методів, які дають можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь і навичок.

Метод усного контролю (індивідуальне, фронтальне та ущільнене усне опитування.

методи письмового контролю (письмові контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, письмові заліки).

Тестова перевірка знань. Розрізняють дві групи тестів: розумової обдарованості (інтелекту) і навчальної успішності

Самоконтроль і самооцінка є важливим способом морального і розумового самовдосконалення особистості Мета самоконтролю як у попередженні помилок, так і у їх виправленні.

До засобів навчання відносять:

- слово вчителя – для передачі знань, слово і дія - для формування умінь і навичок.

- підручник – служить учню для відновлення в пам’яті повторення і закріплення знань, одержаних на уроці.

- технічні засоби навчання (ТЗН) включають: дидактичну техніку (кінопроектори, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони тощо).

- важливим засобом навчання в сучасних умовах є комп’ютер, який у освіті може мати чотири напрямки використання: як об’єкт вивчення, як засіб навчання, як складова частина управління освітою, як елемент методики наукових досліджень.

Оптимальний вибір методів і засобів навчання передбачає врахування:

мети і завдань уроку;

- обсягу і складності навчального матеріалу;

- мотивації навчання і активності учнів;

- рівня підготовленості учнів і їх працездатності;

- віку учнів;

- сформованості навчальних умінь і навичок;

- навчальної тренованості і витривалості;

- часу навчання;

- матеріально – технічної бази;

- застосування методів і засобів на попередньому уроці;

- типу і структури уроку;

- взаємин між учителем і учнями;

- рівня підготовки учителя.

у зарубіжній школі превалюють: використання дослідницьких, експериментальних, пошукових методів навчання; застосування комп’ютерної і обчислювальної техніки та інших ТЗН, наочності; використання рольової та ділової гри; вирішення конкретних ситуацій; самостійна робота з книгою, комп’ютером.

Форма організації навчання – це зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі.

Класно-урочна система навчання полягає в тому, що навчальна робота проводиться з групою учнів однакового віку і рівня підготовки (клас). протягом певного часу і за встановленим розкладом (у формі уроку).

Позитивним у класно-урочній системі навчання є: керівна роль вчителя, зміна видів занять, можливість використання різних методів навчання, забезпечення активності учнів, раціональне використання часу, забезпечення послідовного, систематичного вивчення матеріалу.

Недоліками є: вчитель в процесі навчання розраховує на середнього учня; ніхто з учнів не може “спішити” відповідно до своїх можливостей, важко здійснювати індивідуальний підхід до учнів.

Загальна характеристика. Типологія (класифікація) уроків. Макро- і мікроструктура уроків. Характеристика уроків окремих типів.

Урок – така форма організації навчання, при якій навчальні заняття проводяться вчителем з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня підготовки протягом певного часу і відповідно до розкладу.

Тип уроку залежить від дидактичної мети. В дидактиці розрізняють такі типи уроків: урок засвоєння нових знань; урок формування умінь і навичок; урок застосування одержаних знань, умінь і навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки, оцінки і корекції знань, умінь і навичок; комбінований урок. Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад (з яких елементів складається), послідовність (в якій послідовності ці елементи входять в заняття, зв’язок (як вони між собою пов’язані).

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Здорова дитина – обов’язок батьків
Якщо природа, екологічно чисте середовище є важливою умовою для життя й розвитку людини, то сім’я, родина мають забезпечити способи, форми й методи повноцінного фізичного розвитку дітей, охорону та зміцнення їхнього здоров’я. Педагогічна діяльність має забезпечити зв’язок фізичного виховання з розу ...

Диференційоване навчання грамоти
Учені та вчителі вважають, що диференційований підхід слід запропонувати з перших уроків, починаючи з навчання грамоти. Кожному школяреві маємо дати стільки, скільки потребує його розум, стільки дозволить здібності та вміння. Диференціювання з рідними групами дітей нагадує роботу в класі-комплекті, ...

Інформативність показників фізичної підготовленості в різних рухових завданнях шкільної програми
На сьогодні накопичено певну кількість даних, що характеризують вплив ступеня розвитку рухових здібностей учнів загальноосвітньої школи на їхню результативність у різних рухових завданнях. Важливо встановити цю залежність, щоб повніше реалізувати потенційні рухові можливості школярів на уроках фізи ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com