Контроль успішності учнів: сутність, основні види

Педагогіка і виховання » Педагогіка як наука про виховання » Контроль успішності учнів: сутність, основні види

Контроль – це компонент навчального процесу, який полягає в перевірці його результативності.

Функції контролю: освітня, діагностична, виховна, розвиваюча, стимулююча, управляюча, оцінююча.

За місцем у навчальному процесі розрізняють такі види контролю:

- попередній – проводиться в основному з діагностичною метою;

- поточний – здійснюється у повсякденній навчальній роботі і виражається в систематичних спостереженнях учителя за навчальною діяльністю учнів на кожному уроці;

- періодичний – виявлення і оцінка знань і умінь учнів, засвоєних протягом кількох уроків. з метою виявити, наскільки учні добре володіють певною системою знань;

- підсумковий це перевірка рівня засвоєння знань, умінь і навичок за тривалий період (чверть, семестр). основна форма підсумкового контролю – заліки та екзамени.

Основні вимоги до перевірки і оцінки успішності: індивідуальний характер; систематичність; достатня кількість даних для оцінки; тематична спрямованість; об’єктивність, умотивованість оцінки; єдність вимог вчителів; оптимальність; всебічність.

Критерії оцінки: обсяг, повнота знань, глибина знань, міцність знань. оперативність знань, уміння викласти знання, якість умінь і навичок.

За умов 12-бальної системи виокремлено 4 рівні навчальних досягнень учнів: початковий – 1-3 бали (відповідь фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет); середній – 4-6 балів (учень відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком); достатній 7-9 балів (учень знає істотні ознаки понять, явищ, вміє робити висновки); високий - 10-12 балів (знання учня є глибокими, міцними, узагальненими і системними).

Навчально-виховний процес, який враховує типові індивідуальні особливості учнів, прийнято називати диференційованим, а навчання за таких умов – диференційованим навчанням.

Види диференціації:

- за здібностями – паралельні класи від найсильніших до найслабших за рівнем знань;

- за відсутністю здібностей: учні, що не встигають з тих чи інших предметів, групуються в класи в яких ці предмети вивчаються за заниженим рівнем;

- за майбутньою професією: навчання дітей в художніх, музичних школах та ін.;

- за інтересами учнів: навчання в класах чи школах з поглибленим вивченням фізики, математики, хімії, інших предметів;

- за талантами дітей.

Існує кілька типів індивідуальної обдарованості: раціонально - мислительний (необхідний вченим, політикам); образно-художній (дизайнери, художники, письменники); раціонально-образний (історики, філософи, учителі); емоційно-почуттєвий (режисери, літератори).

Формами роботи з обдарованими дітьми можуть бути групові та індивідуальні заняття з ними на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації для цих учнів має доповнюватись науковими відомостями, які вони можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань. У методах навчання мають переважати самостійна робота, частково-пошуковий і дослідницький підходи до засвоєння знань. Домашні завдання таким учням мають носити творчий характер.

Це цікаво:

Орієнтовний зміст лекційних занять
модуль Назви тем та їх зміст Год 1. Теоретико-філософські основи наукового дослідження Тема І. Предмет, завдання, теоретичні основи курсу. Предмет і завдання курсу в системі фахової підготовки Зв’язок курсу з іншими навчальними предметами. Характеристика науки як сфери людської діяльності. Тема 2. ...

Кризи дитячої обдарованості
Багато авторів відзначають нерівномірну динаміку розвитку дитячої обдарованості. Феномен "зникнення", "загасання" обдарованості давно цікавить практиків - психологів і педагогів. Що ж робити, щоб дитяча обдарованість не зникала? А якщо вона повинна зникнути, то чи варто витрачат ...

Детальна програма виробничої практики
Типова схема детальної програми виробничої практики: 1. Загальні положення: фонд часу на практику, терміни проведення, норми часу, установлювані для учнів на виконання робіт різної складності, указівки про режим праці учнів, організація керівництва практикою. 2. Навчально-виховні задачі практики. 3 ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com