Результати проведеного зрізу представлені в таблицях. За даними експерименту можна зробити наступні висновки: вибрати правильні відповіді зі всіх запропонованих змогли все учні. Подібні завдання виконувалися дітьми на формуючому етапі експерименту і викликали у них великий інтерес.
Виявити помилки вчителя змогли 95,6% учнів. Василишин К. не справився із завданням у зв'язку з відсутністю на багатьох заняттях формувального експерименту. В ході індивідуальної бесіди, яка була проведена з кожним учнем, Грицюк. А., Топірців. Ю., Торгашин. У. не змогли пояснити причину появи помилки.
Наступне завдання, метою якого було уміння здійснювати післяопераційний і рефлексія контроль, виявилося складним для учнів. Реконструювали рішення тільки 69,5% (16 чоловік). Андрійчук З; Лісицький. І; Ольховський. Э ; Торгашин. У. не здійснили контроль по процесу.
Більшість дітей обмежилися знаходженням помилки в процесі обчислення, не виконавши контроль рефлексії. Для виявлення відношення дітей до математики, обчислювальних прийомів, нами була проведена бесіда, експериментальні дані якої дозволили отримати наступні результати: 73,9% виконують обчислення із задоволенням. Самостійно виявити помилку здатні 60,8% учнів.
Аналіз даних проведеного зрізу і бесіди дозволили нам виявити рівень сформованості математичних дій експериментального класу.
З метою наочного зображення ефективності проведеного формуючого експерименту, представили результати у вигляді діаграми (див. мал. 1):
Рівні сформованості математичних дій в контрольному класі представимо наочно (див. мал. 2):
Таким чином, після проведеного формуючого експерименту загальний рівень сформованості математичних дій в експериментальному класі підвищився, а в контрольному класі істотно не змінився.
Аналіз даних проведеного зрізу і індивідуальна бесіда дозволили нам виявити рівні сформованості обчислювальних навиків в експериментальному класі.
Таблиця 3
Сформованість обчислювальних навиків в експериментальному класі
Рівні Критерії |
1 людина |
2 людина |
3 людина |
Правильність |
0 |
12 |
11 |
Усвідомленість |
2 |
15 |
6 |
Міцність |
1 |
12 |
10 |
Зобразимо результати (див. рис 3):
![]() |
Рівні сформованості обчислювальних навиків в контрольному класі введені в таблицю №4
Таблиця 4
Рівні Критерії |
1 людина |
2 людина |
3 людина |
Правильність |
5 |
13 |
4 |
Усвідомленість |
4 |
14 |
4 |
Міцність |
3 |
15 |
4 |
Результати дослідження представлені на гістограмі (див. рис 4)
Виходячи з такої обробки даних, отриманих після формуючого експерименту, можна відзначити, що загальний рівень сформованості обчислювальних навичків у учнів контрольного класу практично не змінився, а в учнів експериментального класу підвищився. Отримані результати дають підставу стверджувати про ефективність формуваного експерименту. В цілому можна сказати, що в процесі проведення формувального етапу, у дітей спостерігався інтерес до виконання обчислень самостійно, підвищився інтерес до математики, удосконалилися уміння не тільки виконувати обчислювальні прийоми, але і усвідомлено відноситися до своєї роботи, контролювати дії вчителя, товаришів, уміння міркувати, що зробило позитивний вплив на процес роботи над обчислювальними прийомами і навиками.
Це цікаво:
Особливості навчальної діяльності молодших школярів
Своєрідність молодшого шкільного віку полягає в тому, що конституційні особливості дитини вже сформовані, а достатнього життєвого досвіду для даної (учбової) діяльності ще немає. Саме це дає змогу простежити зародження індивідуального стилю учбової діяльності (і діяльності в цілому), визначити такі ...
Проблеми мотивації студентів в процесі їх навчання у ВУЗі
Посилення інтересу до проблеми мотивації відношення студентів як рушійної сили в процесі їх навчання у вузі, у самому широкому розрізі, пов'язане з пошуком факторів впливу на особистість, з виявленням динамічних, енергетичних і смислоутворюючих закономірностей відношення, співвідношення між її акти ...
Соціальні завдання школи
В практиці сучасної школи, коли скінчилася ідеологія комуністичного виховання і утопія» всебічного розвитку особистості», здавалося, що у педагогів почалась розгубленість: як у вихованні підростаючого покоління обійтися без шкільного комсомолу і піонерії. Проте в останні роки з’явилася практика пед ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.