Зміст формування соціокультурної компетенції учнів середніх класів

Педагогіка і виховання » Формування соціокультурної компетенції основної школи » Зміст формування соціокультурної компетенції учнів середніх класів

Сторінка 2

Фонова лексика містить у собі слова, що розрізняються своїми фонами через розбіжності окремих другорядних ознак.

Характер предметного змісту реалії є відмітною рисою у порівнянні з іншими словами мови, тому що їм властивий відповідний національний (іноді й місцевий) та історичний колорит.

Ці мовні явища у мові швидко реагують на зміни у житті суспільства, тому виділяються серед них реалії-неологізми, історизми, архаїзми.

Як приклади реалій на матеріалі англійської мови можна привести наступні слова, що позначають різні соціальні, політичні, побутові аспекти життя; топоніми й антропоніми.

Процес мовної, особливо іншомовної комунікації являє собою настільки складне й багатоаспектне явище, що його адекватний розгляд навряд чи є можливим у межах розуміння логічної й граматичної структури висловлення, його лексичного наповнення.

Участь у процесі спілкування вимагає щось більше, а саме комунікативної компетенції, або знань комунікативної поведінки.

На думку А. Thomas, комунікативний підхід спрямований на розвиток уміння учнів, практично користуватися реальною, живою мовою, цей підхід покликаний навчати не маніпулюванню мовними засобами, а усвідомленому співвіднесенню цих структур з їхніми комунікативними функціями.

Комунікативний підхід, як процес комунікації, у навчанні відкриває широкі перспективи, вимагає розгляду мови не тільки з погляду мовних структур, але також з обліком виконуваних комунікативних функцій.

Останнім часом у методиці вітчизняних і закордонних досліджень зріс інтерес до вивчення питань, пов'язаних із вживанням мови, з необхідністю повідомляти учням не тільки певну суму знань про мову, але й про реалізації отриманих знань у тій або іншій ситуації спілкування.

Це у свою чергу потребує від комунікантів знань норм і традицій спілкування народу – носіїв мови, що вивчається, тобто все те, що мається на увазі під комунікативною поведінкою як частиною національної культури.

Як уже було вище відзначено, під комунікативною поведінкою розуміється сукупність норм і традицій спілкування народу. Знання норм і традицій спілкування народу, дозволить учасникам мовного акту, що належить до різних національних культур, адекватно сприймати й розуміти один одного, тобто сприяти “міжкультурній комунікації”.

Незнання норм і традицій спілкування носіїв іншої культури спричинить “стан, що виникає через неспівпадіння культур, що називається культурним шоком (culture shock)”.

Стосовно до ситуації викладання ІМ В. Риверс пише: “Коли учні зустрічаються із відмінним від свого набору поведінкових моделей і з новою сукупністю цінностей, у них може виникнути шок, у результаті якого вони починають вважати носіїв мови яку вивчають диваками, погано вихованими тощо”.

Мовні розходження між народами очевидні не тільки в тому, що нації розмовляють різними мовами, але й в особливих мовних звичках (українці кричать по-українські, німці – по-німецькі, а англійці – по-англійські).

Оволодіння ІМ нерозривно пов'язано з оволодінням національною культурою, що припускає не тільки засвоєння культурологічних знань (фактів культури), але й формування здатності і готовності розуміти ментальність носіїв, а так само особливості комунікативної поведінки народу цієї країни.

Основні особливості української комунікативної поведінки містять у собі: товариськість, щирість, емоційність, пріоритетність розмови по душам, нелюбов до світського спілкування, тематична розмаїтість, воля підключення до спілкування третіх осіб, домінантність, безкомпромісність у суперечці, побутова не усмішливість тощо.

Англійська комунікативна поведінка має такі особливості: небагатослівність, низький рівень гучності мови, високий рівень самоконтролю, розвиненість світського спілкування, більша роль писемного спілкування.

Говорячи про національну культуру, про комунікативну поведінку носіїв мови розрізняють вербальну й невербальну поведінку.

Яз зазначає A. Thomas, будь-яке спілкування, супроводжується різними паралінгвістичними елементами, тобто мімікою, позами, жестами. Тоді говорять руки (жести), особа (міміка), символи (обручка), сигнали (одяг й інші) і рухи тіла .

Сукупність норм і традицій спілкування, що відображають рекомендовані правила спілкування, які склалися у суспільстві в силу історичних традицій, ритуалів, соціальних ситуацій, що включають міміку, жести, пози тих хто спілкується, називається невербальною комунікативною поведінкою або невербальною мовою (німою мовою спілкування).

На думку Е. Верещагіна, невербальні мови важливі не тільки для комунікації, але насамперед для формування внутрішнього світу учнів і їх відносини до носіїв вербальної мови що вивчається, до їхньої культури, до їхнього способу життя. Також, безперечно, особливо важлива мова повсякденної поведінки.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Експериментальна перевірка ефективності використання комп’ютерних технологій на уроках математики в початкових класах
З метою перевірки гіпотези дипломного дослідження, яка ґрунтується на припущення, що вивчення математики в початкових класах здійснюватиметься більш ефективно з використанням комп’ютерних технологій, нами був проведений педагогічний експеримент. Дослідження даної проблеми проводилося в середній шко ...

Поєднання аудиторної і самостійної роботи студентів як чинник підвищення ефективності підготовки молодших спеціалістів в умовах модульно-рейтингової системи
Важливою складовою навчального процесу є самостійна робота студента. Вона є основним засобом оволодіння студентом навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Обсяг часу, відведеного для самостійної роботи студентів, регламентується робочим навчальним планом і становить ...

Традиційні методи викладання народознавства в школі
Неможливо перейти від принципів до методів викладання, не встановивши між ними логічного зв’язку. Принципи навчання є основоположними щодо ефективної організації педагогіки народознавства. Знання їх дають змогу вибрати необхідні методи навчання. Принципи викладання українського народознавства визна ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com