Характеристика сучасного уроку іноземної мови. Нетрадиційні уроки

Проблема викладання іноземної мови у школі є досить актуальною. Перед викладачами іноземної мови стоїть завдання сформувати особистість, яка буде здатна брати участь у міжкультурній комунікації. Важливо формувати комунікативну компетенцію, що включає в себе як мовну, так і соціокультурну компетенцію. Знання соціокультурного фону дуже важливе, тому що без нього не можна сформувати комунікативну компетенцію навіть в обмеженому колі. Тому необхідно мати уявлення про соціокультурні особливості країни мова якої вивчається.

Вивчення культури і мови несе у собі не тільки загальноосвітні ідеї, але й водночас забезпечує розвиток особистості, підтримує мотивацію учнів. Перед викладачами стоїть завдання формування саме позитивної мотивації, необхідно зв'язати її з пізнавальними інтересами учнів, потребою в оволодінні новими знаннями, уміннями, навичками. Учні, які вивчають іноземну мову, повинні мати гарні комунікативні навички.

Мистецтво проведення уроків значною мірою залежить від розуміння і виконання вчителем соціальних і педагогічних вимог, які визначаються завданнями школи, закономірностями й принципами навчання.

Важливою умовою проведення уроку є грамотна постановка завдань уроку й успішна їх реалізація. Навчання іноземній мові вбачає реалізацію практичних, виховних, освітніх і розвиваючих завдань.

Практичне, або комунікативне завдання, спрямоване на формування в учнів комунікативної компетенції, тобто мовної активності.

Загальноосвітні завдання покликані закласти основи філологічної освіти школярів, удосконалювати культуру навчання, що проявляється у специфічних комунікативних уміннях, уміння почати розмову, підтримувати її, проявляючи увагу, зацікавленість, завершити розмова.

Чимала роль приділяється й виховним завданням. Виховне значення іноземної мови реалізується у вихованні в учнів оцінно-емоційного відношення до світу, позитивного відношення до іноземної мови, до культури народу, що говорить на цій мові.

Розвиваючі завдання накреслюють шляхи формування й розвитку мотиваційної й емоційної сфер особистості учнів, ціннісних орієнтирів, готовності до подальшої самоосвіти в іноземній мові.

Реалізація перерахованих завдань є необхідною умовою ефективності уроку, тобто досягнення бажаних результатів.

В уроці іноземної мови є особлива специфіка, яку вчитель іноземної мови не може не враховувати.

Підготовка й проведення уроку вимагають від учителя великої витрати творчих сил.

По-перше, на уроці вирішуються багатопланові завдання. На кожному уроці учні неодмінно повинні одержати додаток до практичного оволодіння іноземною мовою, яку учні вивчають. Додаток може виражатися у кращому розумінні мови на слух за рахунок засвоєння нових слів, нової граматичної форми, структури; у набутті знань про культуру країни, в області літератури, музики, історії, тобто учні поринають у національну культуру й національну психологію країни, мова якої вивчається.

Матеріал уроку й засоби для його активізації варто використати у виховних цілях. Учитель вирішує, що конкретно варто виховувати у школярів на даному уроці, використовуючи прийоми й методи для їхнього емоційного й інтелектуального розвитку.

Це цікаво:

Прийом іноземців до ВНЗ Франції
Вступити до ВНЗ іноземцеві дуже складно - кожна справа розглядається в індивідуальному порядку, часті відмови. Найкращі шанси - у власників атестата ВАС, однак навіть їм потрібно буде ще один-два роки займатися в спеціальних підготовчих класах (classes preparatoires), витримавши найжорстокіший конк ...

Поняття бесіди та її роль в освітньо-виховному процесі
З усіх форм живого слова найефективнішою для учнів молодших класів є бесіда – діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Бесіда – діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновк ...

Морфофункціональний розвиток і фізична підготовленість школярів
3.3.1 Вікові особливості фізичного розвитку і фізичної підготовленості школярів (11-17 років) Дані обстеження 835 учнів у віці 11-17 років дозволили виявити вікові закономірності зміни показників морфофункціонального розвитку (табл. 3.3.1.1) і розвитку рухових здібностей контингенту обстежених (шко ...