Інтерактивна модель навчання
Мета здійснення інтерактивного навчання - діалог не заради взаємодії дітей, а взаємодія заради вияву та реалізації їхніх індивідуальних особливостей.
Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія усіх учнів у парах і мікрогрупах.
Інтерактивна робота має свої принципи:
одночасна взаємодія (всі учні працюють в один час);
однакова участь (кожному учневі надається однаковий час);
позитивна взаємодія (група виконує завдання за умов успішної роботи кожного учня);
індивідуальна відповідальність (кожен учень має своє завдання).
Інтерактивне навчання має свої переваги й недоліки:
Переваги |
Недоліки |
розширюються пізнавальні можливості учня; як правило, високий рівень засвоєння знань; учитель без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань учнями; учитель має змогу розкритися як організатор, консультант; партнерство між учителем і учнями та в учнівському колективі. |
на вивчення певної інформації потрібен значний час; необхідний інший підхід в оцінюванні; у вчителя відсутній досвід такого способу організації навчання; нестача методичних розробок уроків з використанням інтерактивних методів. |
Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що вихованці навчаються ефективній роботі в колективі. Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-орієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі та потенціалу.
Методи інтерактивного можна поділити на дві великі групи: групові і фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (2-6 осіб), другі - спільну роботу та взаємонавчання всього колективу.
Групові методи:
Робота в парах. Учні працюють в парах, виконуючи завдання.
Парна робота вимагає обміну думками і дає змогу швидко виконати вправи, які у звичайних умовах є інколи місткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, зробити підсумок уроку, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед колективом про результати.
Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще
в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи, навпаки, виокремлення несхожих думок.
Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки
отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде у наступну, ще один у попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.
2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного
часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного розв’язання, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.
Це цікаво:
Дослідження культуролого-педагогічних тенденцій в загальній та військовій
історії
В історії людства існували різні естетичні теорії та тенденції. Їх сучасний аналіз відкриває велику картину світового розвитку, всього людського життя. Особливе місце тут займає античність, коли були поставлені майже всі проблеми, які потім розроблялись чисельними філософськими школами і педагогічн ...
Наукове вивчення як основна форма наукової роботи
Будь-яке наукове дослідження від творчого задуму до кінцевого оформлення наукової праці здійснюється індивідуально. Проте можна визначити і деякі загальні методологічні підходи до його проведення, що прийнято називати вивченням у науковому сенсі. Сучасне науково-теоретичне мислення намагається дійт ...
Ідея народності виховання за Ушинським
Однією з найважливіших соціальних і педагогічних проблем Ушинський вважав ідею народності виховання, яку він трактував досить широко. Термін "народність" він розумів, як історію того чи, іншого народу, його ісгорианий розвиток, географічні й природні умови/в яких живе народ, економічні, с ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.