Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школі

Вивчення іменника як частини мови у початковій школі передбачене програмою для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів (2009 р.).

Згідно розділу програми, підготовка до вивчення іменника проводиться вже в першому класі і полягає у розвитку в учнів уваги до лексичного значення слова. Проходить накопичення того конкретного матеріалу, на основі якого стає можливим узагальнення відносно типового для іменника лексико-граматичного значення: означає назву предмета.

Згідно змісту навчального матеріалу учні 1-х класів повинні:

· впізнавати і розрізняти слова-назви предметів, ознак, дій;

· вміти поставити до слів питання;

· володіти загальновживаними українськими словами, зокрема тими, що стосується навчальної діяльності;

· відрізняти на слух загальновживані українські слова від слів споріднених мов з тим самим значенням.

За програмою, у 2 класі здійснюється більш цілеспрямована робота над іменниками в процесі вивчення теми "Слова, які відповідають на питання хто? що?, і :

· учні повинні навчитися ставити питання до іменників;

· розрізняти іменники, які відповідають на питання хто? Що?;

· змінювати за зразком іменники, які відповідають на питання хто? що?, за числами (один-багато);

· розуміти роль іменників у мовленні.

Поступово у дітей починає формуватися розширене розуміння назви предметів.

За програмними вимогами, на кінець другого навчального року діти повинні вміти визначати головні члени речення із трьох-чотирьох слів, у якому підмет виражений іменником у називному відмінку, а присудок — особовими формами дієслова, самостійно добирати синоніми та антоніми до іменників і вводити їх у речення.

У 3 класі згідно вимог програми учні повинні:

· мати уявлення і поняття про іменник як частину мови; впізнавати в тексті і самостійно добирати іменники, ставити питання до іменників, що належать до різних родів;

· будувати сполучення іменників з іншими словами, використовуючи для зв’язку закінчення і прийменники;

· розрізняти іменники – назви істот і неістот, правильно ставити до них питання;

· розрізняти власні і загальні іменники, добирати відповідні приклади;

· вживати в письмових текстах власні іменники з великою буквою;

· відносити до іменників за поставленим питанням (що) опредмечені якості, дії (зелень, добро, плавання, напис);

· розрізняти і пояснювати в процесі навчальної роботи іменники в прямому і переносному значеннях;

· визначати рід іменників, ставити питання і відносити іменник до одного з родів;

· змінювати іменники за числами, визначати число іменників;

· знати назви відмінків і відмінкові питання; змінювати іменники різних родів за відмінками з орієнтуванням на зразок, навчальну таблицю;

· добирати найуживаніші (1-3) синоніми та антонім до заданих іменників;

· вживати синоніми і антоніми в усних і письмових висловлюваннях; брати участь в удосконаленні в навчальних і власних текстів за допомогою синонімів.

Ці завдання вирішуються під час вивчення таких тем:

Загальне поняття про іменник (питання, значення, роль та зв'язок у реченні). Іменники, що означають назви істот і неістот.

Це цікаво:

Економічна підготовка школярів в умовах роботи технічного гуртка
Перехід країни до нової моделі господарювання, адекватної ринковій економіці, становлення та розвиток підприємництва на основі самостійної ініціативи та трансформації державної власності в інші форми, визначення конституційних основ незалежної Української держави суттєво позначилися на всіх напрямк ...

Вивідність та здогадка
Частину слів учні можуть зрозуміти без звертання до допоміжних матеріалів, якщо їх ознайомити з деякими прийомами самостійного розкриття значень слів: - створених за допомогою відомих учням основ суфіксальних похідних, таких, як writer, teacher, singing, drawing, friendly і т. п.; - складних слів: ...

Експериментальна перевірка виховання емоційно-позитивного ставлення до природи у дітей дошкільного віку
Метою експериментального дослідження є визначення рівня екологічної вихованості дошкільників. Завдання експерименту: 1) визначити критерії рівня екологічної вихованості дошкільників; 2) підібрати діагностичний матеріал і устаткування; 3) провести діагностику рівня екологічної вихованості дітей. Еко ...