Власні й загальні іменники. Велика літера у власних іменниках.
Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній.
Вправи на визначення роду іменників. Спостереження за родовими закінченнями іменників.
На кінець третього навчального року учні повинні вміти - виконувати аналіз за частинами мови, встановлювати зв'язок слів, визначати головні і другорядні члени у реченнях із трьох-шести слів, у яких підмет виражений іменником у називному відмінку, а присудок — особовими формами дієслова, будувати зв'язну розповідь за малюнками з використанням дієслів з п'яти-шести речень (усно) і з чотирьох-п'яти речень (письмово).
Згідно вимог програми учні 4-го класу повинні:
· відносити до іменників слова з абстрактним значенням, які відповідають на питання що?;
· добирати до поданих іменників 2-3 синоніми, антоніми;
· розкривати значення (2-3) багатозначного іменника; вводити його в словосполучення, речення (у процесі виконання навчальних вправ);
· визначати рід і число іменників;
· змінювати іменники за числами і відмінками;
· визначати початкову форму іменника (називний відмінок однини);
· змінювати в процесі словозміни іменників;
· перевіряти за словником закінчення в родовому і орудному відмінках іменників на - ар, - яр;
· використовувати в мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду — назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
· вживати: подвоєння букв на позначення м’яких приголосних перед закінченням – ю в орудному відмінку іменників жіночого роду з основою на приголосний; апостроф перед закінченням –ю в іменниках з основою на б, п, в, м, ф;
· не вживати подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
· користуватися навчальними таблицями відмінювання іменників у множині в процесі виконання вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень іменників, вживання прийменників з іменниками в окремих відмінках;
· вживати літературні форми закінчень -ах (-ях) іменників у місцевому відмінку множини.
Таким чином, розділ програми середньої загальноосвітньої школи "Мова. Мовлення, правопис і розвиток мовлення", який включає вивчення теми "Іменник" у 1—4 класах, забезпечує тісний взаємозв'язок лексичних, граматичних, орфоепічних знань та мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів, які є фундаментальною основою для подальшого вивчення іменника в старших класах.
Вивчення рідної мови у початкових класах здійснюється за допомогою таких підручників:
Таблиця 1
Основні та додаткові підручники та навчальні посібники
Назва |
Автор |
Клас |
Видавництво |
Рік видання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Основні підручники та навчальні посібники. | ||||
Буквар (підручник) |
Вашуленко М.С., Скрипченко Н. Ф. |
1 |
Освіта |
2004, 2007 |
Рідна мова (підручник) |
Білецька М.А., Вашуленко М.С. |
2 |
Освіта |
2002 |
Рідна мова (підручник) |
Білецька М.А., Мельничайко 0.1. |
3 |
Освіта |
2003 |
Рідна мова (підручник) |
Вашуленко М.С. та ін. |
4 |
Освіта |
2004 |
Додаткові підручники та навчальні посібники | ||||
Супутник букваря (посібник) |
Вашуленко М.С, Вашуленко В.Ф. |
1 |
ТОВ «КІМО» |
2004 |
Буквар (підручник) |
Чорна М.М., Грабар Д.І. |
1 |
Світ |
1995 |
Буквар (підручник) |
Луцик Д.В., Проць М.М., Савшак А.С. |
1 |
Світ |
2004-2007 |
Це цікаво:
Аналіз
експериментальних даних щодо застосування дидактичних ігор на заняттях з
кулінарії
Для перевірки результативності засвоєння знань учнями ПТНЗ з використанням на заняттях технічних засобів навчання були розроблені тестові завдання. Експеримент проводився в паралельних групах ПТНЗ № 16 м. Чернігова. У експериментальній групі навчання проводилося з використанням дидактичних ігор на ...
Поняття бесіди та її роль в освітньо-виховному процесі
З усіх форм живого слова найефективнішою для учнів молодших класів є бесіда – діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Бесіда – діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновк ...
Педагогічні умови організації
професійного виховання в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю
в Україні
В Україні у досліджуваний періоду управління професійно - технічною освітою кадрів для швейної промисловості здійснювалося централізоване. Безпосереднє управління навчально-виховним процесом, контроль за роботою училищ, планування підготовки в них робітників і напрямок закінчивших училище у народне ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.