Виховання патріотизму на прикладах звичаїв козацтва

Клятва над землею довгі роки зберігалася в народі: «Нехай прикриє мене Мати - Сиру Земля навіки!», - говорив що клянеться, правою рукою осіняючись хрещеним прапором, а в лівої тримаючи кому землі. Старі, що дотримуються дідівських завітів люди запевняли, що, якщо збирати на сімох ранкових світанках по жмені землі із семи могил добрих небіжчиків, те ця земля буде рятувати людину від усяких лих-напастей.

Багато чого коштує жменя рідної землі, що й у наш час беруть виїжджаючі із собою на чужину. Відношення до землі козака збереглося в прислів'ях і приказках, що дійшли до наших днів: «Від землі взятий, землею годуюся, у землю піду!»; «Мати - Сиру - Земля всіх годує, усіх напуває, усіх одягає, всіх своїм теплом пригріває!». Козак із благоговінням дивився на землю, іменуючи її святою, родною. Звідси й відношення: «На рідній землі хоч умри, але з її не сходь!»; «На якій землі народився - там і богові молися!»

Збереження й вивчення традицій козацтва необхідно, тому що ці традиції довели своє право на існування.

Однієї з дуже старих традицій козацтва на Південному Уралі, пов'язаної з підготовкою юнаків до військової служби, була традиція проведення військових ігор. Військові ігри регулярно проводилися на Південному Уралі, окремі елементи ігор ще довгий час зберігалися в станицях. Юнака із двадцяти, тридцяти й більше станиць на чолі з отаманами й старими прибували в призначене місце. Прибувала молодь на кращих конях і з покладеним озброєнням (пікою, рушницею, шашкою, луком й іншими предметами). Табір розбивався серед долини. Молоді козаки були розділені на окремі загони, одночасно всі загони займалися різними вправами. Одні учасники ігор брали участь у перегонах, інших - у стрілянині по мішенях, треті - демонстрували вміння володіти шашкою й рушницею на повному скаку. Верхи майстерності вважалося підняття якого-небудь предмета (на землі стелили бурку й клали на неї батіг, монету або інший предмет), коли кінь із сідоком стрімко йде навскач. Улаштовувалися двобої між окремими козаками, найбільш відважні зав'язували дійсний бій нагайками. Молоді козаки показували своє вміння на конях у всьому військовому спорядженні перепливати ріку. Важливо було досягти протилежного берега якомога швидше. По вечорах у дні проведення ігор улаштовувалися кулачні бої. Юнаки вступали в рукопашну сутичку, демонструючи витривалість, сміливість, силу, спритність, уміння постояти за себе й товаришів. На рани й травми в цих іграх уваги не обертали. Перемога в кулачних боях цінувалася не менше, ніж в інших видах змагань. Підсумки військових ігор підводив військовий отаман. Тих, хто відзначився моторністю, влучністю в стрілянині, умінням володіти шашкою, нагайкою й т.д. отаман обов'язково нагороджував особисто. Нагороди були невигадливими: вуздечки, прилади до сідла, зброя й інші речі. Успіхами синів дуже пишалися і їхні батьки, і родичі.

Після військових ігор, незадовго до заклику молодий козак ходив по будинках, запрошував на проводи в армію. Проводи влаштовувалися в будинку новобранця. Найважливішою дією на проводах уважалося батьківське благословення, під час якого батько благословляв іконою, а мати вішала на шию синові образок і мішечок з рідною землею. Одержавши благословення, козак виходив на двір і сідав на коня. Далі він їхав до церкви, де служили молебень. У церкви збиралися всі, хто йшов на службу. До околиці їх проводжало все село, співали пісні, а іноді й накривали столи. Коня до околиці під вузди могла вести дружина або наречена козака. Не менш цікавими були традиції зустрічі козаків, які відслужили. Молодих людей, що повертаються, зустрічала вся станиця на чолі з отаманом. Старший урядник рапортував отаманові про завершення служби. Потім усе відправлялися в храм, де відбувався вдячний молебень. Звичайно козаки приносили в храм ікони, хрест, Євангеліє. Відслужив молебень, усе йшли до станичного правління, де служивим підносили станичні хліб-сіль. У вихованні чоловіка-захисника, бійця, добувача - існували століттями сталі традиції. У вихованні дівчинок таких традицій не було: вони мінялися залежно від розуміння козаками ролі родини й жінки в ній.

Відзначали козаки й церковні свята. Майже в кожному будинку розспівували козачі пісні. На престольні свята по стародавньому звичаї в станичній хаті після молебню влаштовувався загальний обід. На нього приносили все, що є в кого саме смачне. Використалися й станичні запаси риби й м'яса. Існував і звичай запрошувати старих для частування. Що запрошує йшов по вулиці без шапки й вимовляв: «Прошу покірно, що люблять гості!». Пригощали від душі.

Святочна традиція - загальне катання на санях. Діти спускалися з гірок на ледянках - господарських кошиках, облитих водою на морозі. Користувалися популярністю каталки - зимова карусель. У лід вбивався кіл, на нього надягали колесо від воза, а до нього кріпили чеку (жердина) і полозки (санки). У молоді цікаво проходили катання на трійках, грали в «кучу-малу». Молоді козаки змагалися в перегонах на перегонки, стріляли на ходу в пучки соломи.

Це цікаво:

Професійна підготовка вчителів в університетської освіти Європи: різноманітність і спільність
Для дослідження систем підготовки вчителів у країнах Західної Європи з точки зору їх різноманітності і спільності слід визначити інтеграційні чинники в розвитку цього суспільного явища. На нашу думку, до них можна віднести такі: 1. Національні системи та моделі педагогічної освіти розвиваються в пе ...

Сутність і дидактичні можливості екологічного виховання
Процес розвитку людської цивілізації на початку третього тисячоліття супроводжується глибокими кризовими явищами. Все більшої гостроти та актуальності у сучасну епоху набувають екологічні проблеми, які тісно пов’язані з широким колом технологічних, суспільних, соціально-моральних та інших питань, щ ...

Формування уявлень про види і жанри образотворчого мистецтва в початкових класах
Відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти предмет "Образотворче мистецтво" реалізує креативно-змістову, продуктивну, творчу лінію візуального мистецтва. Тому в процесі дослідження ставилися такі найголовніші завдання викладання образотворчого мистецтва в експери ...