Виховання патріотизму на прикладах звичаїв козацтва

Повага козаків сімейного життя сприяло зміні положення жінки-козачки» Під час відсутності чоловіка, а козак проводив більшу частину життя поза будинком, жінка повинна була піклуватися про благополуччя родини, господарювати, бути готової до захисту свого будинку від будь-яких зазіхань. З роками козачки одержували усе більше цивільних прав. Уже допускалася присутність літніх козачок на зборах чоловіків, їм могли й надати слово для виступу. Роль жінки в родині особливо зросла з розвитком землеробства на Південному Уралі. Тривала відсутність чоловіка (дійсна служба козака, походи, війни) змушували жінку самої звістки все господарство, виховувати дітей, підтримувати будинок. Главою родини в козаків завжди вважався батько. У випадку його смерті влада переходила до брата загиблому або старшому синові. Тепер при смерті глави родини права його переходили до матері, навіть якщо в будинку жив старший син з родиною. У родинах козаків зложилася традиція подолу праці під загальним керівництвом матері. Характерна минулого взаємна підтримка й допомога. Якщо хазяїн будинку, козачка ніколи не буде виконувати його роботу. У його ж відсутність вона й оре, і молотить, і косить. Чоловікам допомагала дружина, діти - батькам. Чоловіка виконували найважчу роботу - вони косили хліб, жінки в'язали його в снопи, чоловіка возили снопи, старі й діти - молотили; малі діти стерегли худобу, поганяли коней при оранці.

При веденні домашнього господарства також існував чіткий розподіл праці: старша невістка готовила на всіх їжу, середня - забирала будинок і стежила за дітьми, молодша - доглядала за худобою й птахом, наводила порядок у дворі й на скотному базу. У силу особливостей військового побуту на Південному Уралі історично вироблявся особливий тип жінки - безустанної трудівниці, сміло й енергійно и приймаючої на себе всі праці чоловіка. Для появи таких рис характеру в жінки необхідно відповідне виховання дівчинок у родині. До 13 років вони грали в одні ігор із хлопчиками, знайомлячи з азами військового мистецтва, у тому числі, навчаючись їзді на коні. час, Що Залишився від ігор, вони проводили, беручи участь у готуванні їжі й шиття. З роками дівчини вдосконалювалася у веденні господарства. Вона повинна була вміти шити, прикрашувати візерунком ковдра або каптан, готовити, доглядати за худобиною й т.д. Для молодої господарки вважалося престижним освоїти всі премудрості ведення домашнього господарства. Згодом дівчинок стали віддавати вчитися в школу. Щонеділі й у свята дівчинки й дівчини надягали саме ошатне плаття й з бабусями йшли до заутрені, до обідні й до вечерні. По вечорах їм дозволялося сидіти й гуляти на ґанку свого будинку, але вони зобов'язані були щораз ховатися, якщо помітять молодого чоловіка.

Волелюбні, вільні козаки дуже любили свою Батьківщину. Любов до Батьківщини асоціювалася в них з любов'ю до Вітчизни, Уралу - панотцю, якого вони називали ласкаво: «годувальник рідний». Необхідно відзначити терпимість козацтва, в основі своєї православного, до збереження елементів культури іншими народами. В основі віри козаків лежить глибока ідея любові до ближнього, козак готовий «покласти душу свою за друга своя». Почуття особистої віри, «Бог у душі» - не заважало жити козакам за законами общинного братерства. Козак уміє цінувати волю вище всього й хоробро неї захищати.

У суворому житті козаків завжди перебував час для відпочинку. Традиційно вільний час проводили по-різному не тільки чоловіки й жінки, але й люди різних віків. Старійшини справами займалися до середини дня. час, Що Залишився, до вечора вони проводили в іграх, розвагах. На майдані влаштовувалися ігри в шахи, шашки. З більшим задоволенням старі дивилися бійцівські двобої - боротьбу двох борців, тіла яких змазувалися жиром. Багато часу старійшини проводили в бесідах. Як правило, під час бесід у срібних чашах подавали вино й міцний мед. Гостей годували від душі. Радість хазяїнові доставляла похвала про прийом гостей: «Я в його був і вино пив».

Молоді козаки грали на площі в кості й бабки. Ігри ці дозволяли розвивати таку влучність, що, кидаючи каменями в птахів і зайців, мисливці вбивали їх.

У станової хати щодня молоді козаки збиралися на розмови. Збиралися чоловіки в коло, в'язали мережі, рибальські знаряддя типу пасток, тенета (мережі для лову звірів і птахів). Розвиток землеробства вимагало виготовлення й ряд пристосувань для обробки землі. Їх також робили козаки власноручно. Під час роботи слухали розповіді літніх односільчан про їхні походи, бої й перемоги. Молоді люди захоплювалися розповідями, просили ще що-небудь розповісти. На подяку підносили заздоровні кружки з медом. Якщо ж бувалі козаки хотіли відзначити хоробрість молодих козаків могли вдостоїти кухлем меду що відрізнилися. Цей жест розглядався як значна нагорода. На таких зборах козаки співали козачі пісні.

Це цікаво:

Теоретичний аналіз змісту морального виховання
Сьогодні проблема морального виховання набуває все більшої актуальності. В умовах дегуманізації суспільних відносин, підкорення їх потребам ринку, утрати виховних ідеалів, відчуження людей один від одного важливим є пошук ефективних форм, методів та засобів морального виховання дітей дошкільного ві ...

Гра як метод навчання молодших школярів
У глибоку давнину дитячі ігри виникли як стихійне наслідування дій дорослих. В ігрових вправах і змаганнях молоде покоління готувалося до праці, полювання, війни, виконання певних норм поведінки, тобто гра мала важливі соціальні функції. З розвитком людства гра поступово починає втрачати свою навча ...

Активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів
Важливим засобом впливу на фізичний, психічний, соціальний і духовний розвиток особистості школяра є продумана й цілеспрямована організація навчально-пізнавальної діяльності, що вважається найважливішою суспільною діяльністю дітей шкільного віку. Як відомо, навчання неоднаково здійснюється різними ...