Методика використання бесіди

Підпроблема 1. Які органи мають ранньоквітучі рослини?

Діти під керівництвом учителя розглядають будову кожної ранньо-квітучої рослини і називають її органи. Після цього порівнюють будову розглянутих рослин й роблять висновок, що всі ранньоквітучі рослини, крім кореня, стебла, листків, квіток, з яких утворяться плоди з насінням, мають цибулину або кореневище. (Будову можна зобразити схематично на дошці у процесі роботи).

Підпроблема 2. Які органи мають рослини, які зацвітають влітку?

Виконуються аналогічні дії. Результати їх узагальнюються у висновку, що всі рослини, які зацвітають влітку, мають такі органи: корінь, стебло, листки, квітки, плоди з насінням. (Зображується схема будови рослини).

Підпроблема 3. Чим відрізняється будова ранньоквітучих рослин і тих, які квітнуть улітку?

Учні порівнюють будову обох груп рослин (при необхідності використовують схематичні малюнки) і формулюють висновок: ранньоквітучі рослини на відміну від тих, які квітнуть улітку, мають цибулину.

Підпроблема 4. Яке значення має цибулина у ранньоквітучих рослин? (Для чого ранньоквітучим рослинам цибулина?)

Цю підпроблему розв’язує учитель, міркуючи вголос, оскільки у дітей недостатньо опорних знань і умінь для самостійного пошуку відповіді.

Які умови необхідні для життя рослин? (Світло, тепло, повітря, вода, поживні речовини).

Весною сонце світить, але не дуже гріє, тому тепла ще мало. Ґрунт холодний. А з холодного ґрунту рослини не можуть брати воду і поживні речовини. Без них рослина не змогла б рости. Де вона їх бере за цих умов? Поживні речовини містяться у цибулині.

Отже, у ранньоквітучих рослин є цибулина, в якій містяться поживні речовини. За допомогою поживних речовин рослини зацвітають ранньої весни.

Далі разом з учителем учні формулюють висновок стосовно основної проблеми.

Другий спосіб полягає в тому, що проблема розв’язується поетапно. При цьому у співпраці з учителем учні виконують окремі етапи. Інші етапи цілісного процесу розв’язання проблеми може виконувати учитель або самі діти, якщо вони готові до такої діяльності.

Результатом евристичної бесіди є нові знання та уміння. Тому вона здебільшого використовується у процесі формування понять, встановлення різноманітних зв’язків у природі, тобто на етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок. Не менш важливе значення має ця бесіда на етапі застосування засвоєного змісту як одного із способів організації виконання.

Це цікаво:

Історичні аспекти розвитку інформаційних технологій в педагогічній галузі науки
Друга половина XX століття подарувала людству ряд блискучих досягнень у галузі цифрової електронної обчислювальної техніки. Її становлення і розвиток характеризувалися стрімкими темпами. Адже завдяки появі комп'ютерів інформація, якою володіє людство, стала своєрідною сировиною для виробництва бага ...

Система оцінювання в загальноосвітній школі
У перші чотири роки в початковій школі працює система оцінювання: Foarte bine (FB) — відмінно, Bine (B) — добре, Satisfăcător/Suficient (S) — задовільно, Nesatisfăcător/Insufficient (N/I) — незадовільно. Школярі, які отримали незадовільно, складають іспити заново влітку протягом ...

Сутність і структура методу навчання
Організація процесу навчання здійснюється за допомогою різних методів навчання. Щоб методи навчання стали засобом творчої діяльності вчителя, необхідно усвідомити суть методу як дидактичної категорії: його характеристику (ознаки, структуру), різноманітність методів навчання (оптимальну класифікацію ...