Психологічні закономірності розвитку уяви учнів у процесі роботи з казкою

Педагогіка і виховання » Використання казки на уроках для розвитку уяви молодших школярів » Психологічні закономірності розвитку уяви учнів у процесі роботи з казкою

Сторінка 1

Уява – психічний (інтелектуальний) процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв'язків між відомими образами та знаннями. Уява надає людині можливість виходити за межі реального світу, переміщувати речі та події в майбутнє, минуле, в інші світи та простори. Принциповим є те, що уява пов'язана з образами, уявленнями, хоча продукт уяви оформлюється знаково – у вигляді, наприклад, опису, тексту, тобто вербально (скажімо, як фантастичний твір).

Бажання зрозуміти і пояснити уяву, привернуло увагу до психічних явищ в давнину, підтримував і продовжує його будити в наші дні. Більшість наукових діячів, які вивчають феномен уяви дотримуються, одного і того ж думки, що уява характерно тільки для людини, що дивним чином пов'язане з діяльністю організму, будучи в той же час самим «психічним» з усіх психічних процесів і станів.

До цих пір так і не відома справжня природа уяви. Вчені не можуть пояснити механізм уяви, його анатомо-фізіологічну основу. Невідомими залишаються такі факти, як місце локалізації уяви в мозку людини, з роботою яких відомих науці нервових органічних структур воно пов'язане.

Виникнення роботи уяви не можна звести ні до якого закону, воно є наслідком сходження в одній точці, часто випадкового, різних, вивчених попередньо факторів.

Уява є основою наочно-образного мислення, що дозволяє людині орієнтуватися в ситуації та виконувати завдання без безпосереднього втручання практичних дій. Воно багато в чому допомагає йому в тих випадках життя, коли практичні дії або неможливі, або утруднені, або просто недоцільні (небажані).

Дуже багато відомо про те, яке значення уява має в житті людини, як воно впливає на його психічні процеси і стани і навіть на організм.

Завдяки уяві людина творить, розумно планує свою діяльність і керує нею. Майже вся людська матеріальна і духова культура є продуктом уяви і творчості людей, а яке значення ця культура має для психічного розвитку та вдосконалення виду «homosapiens», вже досить добре відомо. Уява виводить людину за межі його миттєвого існування, нагадує йому про минуле, відкриває майбутнє.

Володіючи багатим уявою, вона може «жити» в різному часу, що не може собі дозволити жодна інша жива істота у світі. Минуле зафіксовано в образах пам'яті, довільно воскрешається зусиллям волі, майбутнє представлено в мріях і фантазіях.

Уява людини виражається:

1) у побудові образу засобів і кінцевого результату предметної діяльності;

2) у створенні програми поведінки, коли проблемна ситуація характеризується невизначеністю;

3) у продукуванні образів, які не програмують, а замінюють, симулюють дійсність;

4) у створенні образів, що відповідають опису об'єкта. Має аналітико- синтетичний характер, як і інші психічні процеси (мислення, пам'ять, сприйняття).

Найважливіше призначення уяви в тому, що воно дозволяє представляти результати праці до його початку, тим самим орієнтуючи людини в процесі діяльності. Уява дозволяє прийняти рішення навіть при відсутності належної повноти знань, необхідних для виконання завдання. Отже, уява орієнтує людину в процесі діяльності - створює психічну модель кінцевого або проміжного продуктів праці, що і сприяє їх предметного втілення.

Уява тісно пов'язане з мисленням. Подібно мислення, воно дозволяє передбачити майбутнє. Так само як і мислення, уява виникає в проблемній ситуації, тобто в тих випадках, коли необхідно відшукати нові рішення; так само як і мислення, воно мотивується потребами особистості. Реальному процесу задоволення потреб може передувати ілюзорне, уявне задоволення потреб, тобто живе, яскраве уявлення тієї ситуації, при якій ці потреби можуть бути задоволені. Але випереджаюче відображення дійсності, здійснюване в процесах фантазії, відбувається в конкретнообразной формі, у вигляді яскравих уявлень. Таким чином, в проблемній ситуації, якої починається діяльність, існують дві системи випередження свідомістю результатів цієї діяльності: організована система образів (подань) і організована система понять. Можливість вибору способу лежить в основі уяви, можливість нової комбінації понять лежить в основі мислення. Часто така робота йде відразу в «двох поверхах», так як системи образів і понять тісно пов'язані.

Коли проблемна ситуація відрізняється значною невизначеністю, вихідні дані погано піддаються точному аналізу. У цьому випадку в дію приходять механізми уяви.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Аналіз підручників з іноземної мови для початкової школи
Як відомо, одним із найбільш уживаних для початкової школи в Україні є НМК автора О.Д. Карп'юк. Отже, зробимо спробу проаналізувати його з позиції учителя-практика. Почнемо з того, що загалом ми поділяємо погляд О.Д. Карп'юк на ІМ як на інструмент у діалозі культур а також усвідомлюємо важливість п ...

Навчання розумінню будь-чого
Зрозуміти – значить могти пояснити це, постигнути це, практикуватися в їх виконанні для досягнення майстерства. Розуміння будь-чого складається з декількох етапів: По-перше, це питання: Що? Де? Коли? Хто? Як? Чому? Відповіді на ці питання дадуть Вам інформацію, яка допоможе зрозуміти що відбуваєтьс ...

Історичний аналіз досвіду управління виховною системою
Проблеми управління «правління» державою вже на перших етапах вивчення їх філософами (більш 5000 років назад) пов'язувалися з деякими умовами їх успішного рішення. Серед них: існування мудрого керівника («виголошувались потреби до особистості керівника»); існування мудрих законів; існування системи ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com