Психологічні закономірності розвитку уяви учнів у процесі роботи з казкою

Педагогіка і виховання » Використання казки на уроках для розвитку уяви молодших школярів » Психологічні закономірності розвитку уяви учнів у процесі роботи з казкою

Сторінка 3

Традиційна освіта протиставляє казку імперативного знання, як як природне-протиприродного, як доступне і потрібне тут і зараз - важкодоступна і незрозуміло навіщо потрібному. Але казка для дитини - це не просто казка, не тільки літературний твір, не просто гра, це - життя, це - прийнятне і співзвучне можливостей дитини засіб матеріалізації хвилюючих його відносин і обставин, конституція вдач і звід законів буття, правил співжиття та норм делікатності , категорій добра і зла, багатополярності й відносності соціальних оцінок.

Казка - це дивовижне за силою психологічного впливу засіб роботи з внутрішнім світом дитини, потужний інструмент розвитку.

Казка в певній мірі задовольняє три природні психологічні потреби дитини :

· Потреба в автономності (незалежності). У кожній казці герой діє самостійно, покладаючись на свої сили.

· Потреба в компетентності (силі, всемогутності). Герой виявляється здатним подолати самі неймовірні перешкоди, виявляється переможцем, досягає успіху.

· Потреба в активності. Герой завжди знаходиться в дії.

Метафоричність і символізм казки дозволяють розвивати уяву дитини, оскільки фантастичний казковий світ, сповнений чудесами, таємницями і чарами, завжди приваблює його. Дитина з радістю занурюється в уявний нереальний світ, активно діє в ньому, творчо перетворює його. Але при цьому сприймає все, що відбувається в ньому як реальність. Цього вимагає його внутрішній світ.

Діти дуже люблять слухати неймовірні історії й казки, розширюють їх пізнання і кругозір, показують, що крім реального існує чарівний світ пригод і перемог. Саме через казки, звернені до серця дитини (Андерсен, брати Грімм) і не піддані впливу сучасної цивілізації з її відданістю до доцільності і вигоді, дитина отримує глибокі знання про людину, її проблеми і способи їх вирішення. Навіть коли дійові особи казки здаються неправдоподібними, справжні казки все ж виконані величезного життєствердного сенсу. Згадаймо, як у реальному житті люди стикаються з добром і злом. Форма сприйняття цих понять для дорослого не є подібною. Думки дитини в такій формі існувати не можуть, їм необхідна гра уяви, образність. У казках це виходить дуже легко. Чому образ зла менш правдивий, ніж відповідне необразне поняття? Наше поняття про добро постає в казці у вигляді богатиря, лицаря, принца втілює силу і хоробрість, у вигляді доброї чарівниці або феї, завжди готової прийти на допомогу. У старовинних казках і історіях розповідається про внутрішні емоційних переживаннях, почуттях героїв, а не про зовнішні події і розгортається в них дійство часто суперечить звичайній реальності. Але це тільки на перший погляд.

Нерідко можна зустріти школяра з багатою фантазією, але з повним невмінням використовувати її для розв'язання конкретного завдання. Така дитина довго не може зосередиться на об'єкті дії; його все відволікає, починаючи щось робити, він легко переключається на інше, не закінчуючи першої дії. Наприклад, починаючи складати казку, він придумує одну фантастичну історію за одною, пов'язуючи їх чисто зовнішніми асоціативними зв'язками. У результаті відбувається нагромадження одних подій на інші. При цьому дитина може забути і про головного героя казки і про первісному задумі. Тому виховання цілеспрямованості поведінки необхідно, як умова розвитку творчої уяви. Дуже важливо заздалегідь обговорити з дитиною, яким повинен бути кінцевий результат його творчості. При складанні казок спочатку придумати сприятливий кінець для позитивного героя, а потім вже обговорювати з дитиною інтригу негативного героя та можливі способи перемоги позитивного. Таким чином, сама казка виникає лише на останньому етапі роботи. Щоб дитина не втратив інтересу до твору тексту казки (все, що має статися, йому вже відомо), можна на етапі створення тексту разом писати книгу "Авторських казок". Дитина при цьому може диктувати текст, а дорослий - його записувати. У образотворчої або конструкторської діяльності цілеспрямованість буде розвиватися в ситуаціях, коли дитині будуть заздалегідь задані вимоги до бажаного малюнка або конструкції. Тривалість роботи дитини над своїм твором може свідчити про розвиток цілеспрямованості. Дитина повинна вміти самостійно і не відволікаючись працювати над одним малюнком або конструкцією протягом 10 хвилин.

Страницы: 1 2 3 

Це цікаво:

Поєднання аудиторної і самостійної роботи студентів як чинник підвищення ефективності підготовки молодших спеціалістів в умовах модульно-рейтингової системи
Важливою складовою навчального процесу є самостійна робота студента. Вона є основним засобом оволодіння студентом навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Обсяг часу, відведеного для самостійної роботи студентів, регламентується робочим навчальним планом і становить ...

Форми контролю знань і умінь учнів
Форми контролю знань і умінь учнів - численні, різноманітні види діяльності учнів при виконанні контрольних завдань. Форм контролю дуже багато, тому що кожен учитель вправі придумати і провести власні, удавані йому найкращими, контрольні завдання. Державний стандарт біологічного утворення позначив ...

Самовиховання як вищий етап процесу виховання. Прийоми самовиховання
Самовиховання успішно здійснюється в школі за таких умов: в дитячому колективі створено сприятливий для самовиховання клімат; в учня, який хоче займатися самовихованням сформовано ідеал, до якого він прагне; в учнів наявний певний рівень свідомості, коли вони правильно оцінюють свої дії і поведінку ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com