Особистісний розвиток підлітка: загальна характеристика особливостей

Педагогіка і виховання » Розвиток підростаючої особистості підлітка в сім’ї » Особистісний розвиток підлітка: загальна характеристика особливостей

Сторінка 2

Виділяють такі основні функції мотивації: функцію відображення, спонукальну, регулятивну і контролюючу. Мотивація є специфічною формою суб’єктивного відображення об’єктивної середовища, в якому функціонує і діє особистість. Мотивація девіантної поведінки відображає в собі не тільки асоціальну ситуацію, але, головним чином, все що їй передує - негативний вплив соціального середовища. Саме через функцію відображення мотивації реалізується детермінація девіантної поведінки зовнішнім середовищем. Мотивація відображає також і основні властивості особистості.

Якщо витоки мотивації поведінки підлітка лежать в соціальному середовищі, то безпосередньою спонукальною силою поведінки є інтереси, емоції, вимоги, звички і, особливо, нагальна потреба, трансформована в конкретний мотив. Потреба людини є основою для формування цілей поведінки і пізнання тих об’єктів, на які вона спрямована. Багато потреб людини мають біологічну основу (потреба у самозбереженні, розмноженні, харчуванні), але всі вони соціалізовані.

Потреба, спонукаючи людину до активності, може реалізуватися в мотивах її поведінки безпосередньо (матеріальна потреба - користь; статева потреба - сексуальне збудження тощо) або опосередковано. Наприклад, такі мотиви поведінки, як помста, озлобленість, образа, не є безпосереднім продовженням тих чи інших потреб.

Досліджуючи структуру мотивів правопорушень у неповнолітніх, Н.О. Дрьомова показала, наприклад, що мотиви крадіжок у підлітків у більшості випадків не зводяться до користі, а включають наслідування моді, захоплення річчю, потребу в самоствердженні.

К.Є. Ігошев аналізував потреби та інтереси неповнолітніх злочинців, жадібність відзначалася у 23,2% обстежених, звичка до алкоголю - у 57,1%, виражений індивідуалізм - у 47,2%, бідність духовних інтересів - у 38,9%. Про інтелектуальний рівень обстежених автором осіб свідчило хоча б вже те, що художню літературу серед них більш-менш регулярно читало всього 10-13%, у той час як в контрольній групі цей показник досягав 60%.

Слід зазначити, що духовні потреби, особливо пізнавального і творчого змісту, практично не зустрічаються в якості суб’єктивних причин злочинної поведінки. У той же час потреби в соціальному спілкуванні, такі як прагнення до визнання з боку неформальної групи, престиж, самолюбство, хибно зрозуміле почуття товариства, навпаки, досить часто стають причиною правопорушення.

Нерідко деформація потреб досягає ступеня збочення (накопичення, прагнення до переваги, честолюбство, кар’єризм, егоцентризм та ін.) Про збочені потреби можна говорити у відношенні осіб з патологічним потягом до алкоголю і наркотиків, - зауважує Б. В. Зейгарник.

Однак потреб і мотивів, які були б властиві лише злочинній поведінці не існує. З аналогічних мотивів можуть бути здійснені і антигромадські, і благородні вчинки. Соціальна оцінка мотиву залежить не від його абстрактного змісту, а від того, в систему яких об’єктивних відносин він залучений і яким суспільним відносинам протиставлений.

Важливою є регулятивна функція мотивації у виборі шляху до поставленої мети. Адже, для досягнення будь-якої мети існує багато шляхів, і, отже, наслідки поведінки можуть бути різними. Наприклад, потреба збагачення може бути реалізована чесною працею і легшим шляхом - крадіжкою. Злочинна мета зазвичай зумовлює і злочинний шлях її реалізації. Останній обирається правопорушником частіше за все тому, що в рамках засвоєної ним системи цінностей такий шлях видається більш коротким, доступним і вигідним. Особливістю прогнозування в злочинній поведінці є викривлений зміст соціальної інформації і небажання (або невміння) зіставити свою соціальну активність з існуючими суспільними відносинами. Віддаючи перевагу злочинному шляху, суб’єкт втрачає адекватність відображення реальної дійсності.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Методи професійного навчання інженерів-педагогів під час навчання у вузі
Студенти педагогічних спеціальностей за програмою вивчають предмети, що дозволяють пізнати не тільки педагогічний досвід, традиції інших країн, а й власні освітні традиції. Організація розумових дій у навчальному процесі, зокрема на лекціях, може бути здійснена наступними методами: створенням і ріш ...

Гра - активна форма пізнання навколишньої дійсності
Психологічні дослідження О. Леонтьєва, О. Запорожця, Д. Ельконіна, А. Люблінської та інших показали, що грі притаманні риси, характерні для будь - якої діяльності. Гра - активна форма пізнання навколишньої дійсності. Різноманітність її форм вводить дитину в коло реальних життєвих явищ. Дитина пізна ...

Суть педагогічного спілкування
Педагогічна діяльність, як відзначають педагоги і психологи, за своєю суттю є діяльністю сумісною, більш того, «це діяльність, яка будується по законах спілкування». Спілкування - основа, невід'ємний елемент праці вчителя, вихователя, тренера, керівника студії. Урок, заняття в кухлі, в спортзалі, в ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com