Неблагополучна сім’я як особливий фактор впливу на мотиваційно-ціннісну сферу підлітка

Одним з найбільш складних питань, що виникає при аналізі внутрішніх особистісних умов мотивації антигромадської поведінки, є питання про те, чи існують які-небудь особистісні властивості і особливості, що відрізняють, зокрема, правопорушника від не правопорушника, і якщо існують, то які вони. Дослідження останніх років показують, що особистість, схильна до девіантної поведінки характеризується відносно стійкою сукупністю антисоціальних якостей, властивостей і особливостей, які тим не менш не є абсолютними.

Критеріями, що дозволяє відрізнити таких осіб служать перш за все деформації і відхилення у їх мотиваційній сфері.

«Мотиваційна сфера осіб, схильних до девіантної поведінки, - пише. В. Лунєєв, - зрушена від суспільного до особистісного, від соціального до індивідуального, від об’єктивного до суб’єктивного, від культурного до природного (вітального), від духовного до матеріального, від зовнішнього до внутрішнього, від належного до бажаного, від стійкого до ситуативного, від перспективного до сьогохвилинного, від раціонального до емоційного».

Специфічні особливості, деформації і відхилення у мотиваційній сфері особистості, схильної до девіантної поведінки, є сукупністю основних внутрішніх умов, які справляють визначальний вплив на формування такої мотивації, на її конкретне соціальний (антисоціальний) зміст.

При вивченні внутрішніх умов мотивації девіантної поведінки деякі дослідники, наприклад, Ю.Антонян, вказують на такі психологічні особливості особи, як, наприклад, переважно конкретно-образне мислення, слабке передбачення своєї поведінки і недостатня здатність регулювати її в екстремальних умовах, емоційна нестійкість і ін. Проте зв’язок цих психічних властивостей з девіантною поведінкою, як правило, опосередкований через соціальну орієнтацію особистості, її мотиваційну сферу.

Виникненню мотивів будь-якої діяльності часто передує поява певної потреби. Переживання домінуючої потреби народжує актуальний для даного суб’єкта потребнісний стан, який має великий вплив на його ставлення до об’єктів (предметів), здатних задовольнити цю потребу. У структурі потребнісної сфери неповнолітніх правопорушників провідна роль належить елементарним вітальним потребам при відсутності або крайній бідності духовних, значне місце займають збочені потреби, зокрема в алкоголі і наркотиках.

У процесі формування мотивів та чи інша потреба у свідомості людини набуває різне значення. У залежності від того, якого значення надає індивід конкретній потребі, остання стає спонукальною силою і формується в мотив поведінки чи залишається в його свідомості як факт, який не має актуального значення. На процес перетворення потреби на мотив, крім суб’єктивної її значимості, серйозний вплив має конкретна життєва ситуація. Так утворюється замкнутий ланцюжок: потреба - особистісний смисл - ситуація.

На формування мотивів девіантної поведінки на цьому етапі впливають в основному порушення рівноваги між різними видами потреб, актуалізація другорядних потреб і спотворене сприйняття чи недооцінка конкретної життєвої ситуації. Появою мотивів поведінки процес формування мотиваційної сфери не закінчується. При вчиненні девіантної вчинку і особливо після нього потреби можуть змінитися або поступитися місцем іншим. Так, підліток, зробивши проступок, боїться покарання, і нова потреба - уникнути його - породжує новий мотив, який є потужним «активатором» подальшої, у тому числі і протиправної, поведінки.

Деякий вплив на процес мотивоутворення девіантної поведінки має фрустрація - складний емоційно-мотиваційний стан, що виникає у відповідь на неможливість задоволення якої-небудь значимої для суб’єкта потреби. Фрустрація викликає поряд з вихідною нову мотивацію, спрямовану на подолання виниклої перешкоди на шляху до наміченої мети. Фрустрація може проявлятися у вигляді дратівливості, гніву, агресивності. Не маючи точної мети, ці реакції можуть спрямовуватися на випадковий об’єкт або трансформуватися в суїцидальну поведінку. Саме в цих випадках, коли істинні мотиви поведінки приховані від оточуючих, правопорушення підлітків нерідко здаються «невмотивованими», а самогубства – загадковими.

Таким чином, мотивація девіантної поведінки є результатом складної взаємодії несприятливого соціального середовища (мікросередовища) і особистості. Отже, тільки зміна цих зовнішніх і внутрішніх умов може впливати на зміну мотивації поведінки. У цьому укладені витоки профілактики девіантної поведінки.

Це цікаво:

Інформативність показників фізичної підготовленості в різних рухових завданнях шкільної програми
На сьогодні накопичено певну кількість даних, що характеризують вплив ступеня розвитку рухових здібностей учнів загальноосвітньої школи на їхню результативність у різних рухових завданнях. Важливо встановити цю залежність, щоб повніше реалізувати потенційні рухові можливості школярів на уроках фізи ...

Психологічні умови успішної фонетичної іншомовної підготовки учнів молодшого шкільного віку
Навчання фонетики іноземної мови, спрямоване на засвоєння школярами звукових явищ іноземної мови, є одним із основних напрямків педагогічної діяльності учителя. Без досягнення впевненого сприйняття і відтворення звуків виучуваної мови опанувати Ті неможливо. Водночас значні розходження з рідною мов ...

Позитивна самооцінка – основа життєвого успіху дитини
У сім'ях, в яких позитивно оцінюють особистість дитини, виявляють віру в її можливості, звертають увагу на досягнення, не перебільшуючи їх при цьому, поважають її думку, надають підтримку, у неї формується висока самооцінка. Рівень домагань такої дитини, те, на що вона претендує в житті, те, чого п ...