Методи аналізу теоретичних і емпіричних досліджень

Педагогіка і виховання » Розвиток підростаючої особистості підлітка в сім’ї » Методи аналізу теоретичних і емпіричних досліджень

Сторінка 5

Обмеження, пов’язані зі застосуванням шкали, як і інших методів опитування, обумовлені залежністю відповідей школяра від наявності у нього бажання відповідати, довіри до психолога, щирості. Це означає, що шкала в першу чергу виявляє тих учнів, які не просто відчувають тривожність, але й вважають за необхідне “повідомити” про це. Часто високі бали по шкалі виступають своєрідним “криком про допомогу” і, навпаки, за “надмірним спокоєм” може приховуватися підвищена тривога, про яку учень, в силу різних причин не хоче повідомляти оточуючим (цікаво, що останнє, наскільки можна судити за отриманими результатами, зазвичай проявляється у надзвичайно низьких оцінках проявів тривоги – сумарний бал по шкалі не перевищує 2). Зі сказаного зрозуміло, що шкала не повністю забезпечує виявлення тривожності учнів перш за все внаслідок великої кількості різноманітних “захисних” тенденцій, починаючи з елементарних (небажання розкриватися перед “сторонньою” людиною) до самих складних захисних механізмів. Окрім цього, шкала не виявляє тривожності, яка жорстко не пов’язана з певними об’єктами.

Також для дослідження морально-ціннісних орієнтацій підлітків використовуються тести для визначення ступеню задоволеності основах потреб і тести для визначення особливостей самооцінки підлітків.

Отже, для дослідження системи ціннісних орієнтацій особистості підлітка нині існує значна кількість різноманітних методик. Вони базуються як на питаннях закритого типу, так і на завданнях де необхідно проранжувати цінності відповідно до їх значимості у житті підлітка. Але необхідно пам’ятати, що для більш надійних та валідних результатів необхідно використовувати цілий комплект методик, які взаємодоповнюють одна одну.

Найважливіше значення у процесі розвитку особистості підлітка має сім’я, соціалізація особистості у сім’ї відбувається головним чином під впливом на неї батьківських моделей поведінки, які вони демонструють у сімейному середовищі. Неблагополучні сім’ї, як правило, мають негативний вплив на формування ціннісно-мотиваційної сфери підлітка, сприяють розвитку схильності до девіантної поведінки. Їх розділяють на дві групи: сім’ї з явною (відкритої) формою неблагополуччя: конфліктні сім’ї, проблемні сім’ї, асоціальні сім’ї, аморально-кримінальні сім’ї, сім’ї з недоліком виховних ресурсів (неповні сім’ї); сім’ї з прихованою формою неблагополуччя (внутрішньо неблагополучні) - зовні респектабельні сім’ї, однак у них ціннісні установки і поведінка батьків розходяться з загальнолюдськими моральними вимогами, що позначається на вихованні дітей і чітко проявляється в їх поведінці в підлітковому віці. Сім’ї з відкритою формою неблагополуччя характеризуються тим, що форми сімейного неблагополуччя мають яскраво виражений характер, проявляються одночасно в декількох сферах життєдіяльності сім’ї, наприклад, на соціальному та матеріальному рівні, вони проявляються в неблагополучному психологічному кліматі в сім’ї: підліток відчуває фізичне та емоційне відторгнення з боку батьків, у нього з’являються відчуття неадекватності, сором за себе і батьків перед оточуючими, страх за своє сьогодення і майбутнє.

Девіантна поведінка - це поведінка індивіда чи групи, що не відповідає загальноприйнятим нормам, у результаті чого ці норми ними порушуються. Девіантна поведінка - наслідок невдалого процесу соціалізації особистості: у результаті порушення процесів ідентифікації й індивідуалізації людини, такий індивід легко впадає в стан «соціальної дезорганізації», коли культурні норми, цінності і соціальні взаємозв’язки відсутні, слабшають чи суперечать один одному. Такий стан називається аномією і є основною причиною поведінки, яка відхиляється від соціальних норм.

Для дослідження системи ціннісних орієнтацій особистості підлітка нині існує значна кількість різноманітних методик. Вони базуються як на питаннях закритого типу, так і на завданнях де необхідно проранжувати цінності відповідно до їх значимості у житті підлітка. Для того, щоб визначити, які саме методики необхідно обрати було застосовано методи спостереження, бесіди і аналітико-сиснтетичний метод. У результаті аналітико-синтетичної переробки наукових джерел і результатів власних досліджень ми отримали цілісну аналітико-синтетичну картину досліджуваного явища – мотиваційної сфери підлітків з неблагополучних сімей.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Методи дослідження самооцінки у молодших школярів
Існує ряд методик, які використовуються для визначення рівня самооцінки. Всі вони, незважаючи на удавану різноманітність, можуть бути легко і чітко класифіковані. Чисте» визначення самооцінки має на увазі всього два варіанти: або пряме перерахування випробуваним своїх якостей (методика М. Куна), аб ...

Народна педагогіка як наука. Поняття «народна педагогіка» та «етнопедагогіка»
Термін «народна педагогіка» був впроваджений українським педагогом Олександром Духновичем. Вперше він зустрічається у підручнику «Народна педагогия в пользу училищ и учителей сельських». Народна педагогіка – це галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах ...

Естетична функція як одна з функцій мови
Мова – найвагоміше надбання кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність. Мова – явище водночас індивідуальне і соціальне: вона обслуговує і кожну окрему людину, й усе суспільство. Основні функції мови – оформлення думок (мислетворча функція) і між людське спілкування (комунікативна функція ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com