Методи аналізу теоретичних і емпіричних досліджень

Педагогіка і виховання » Розвиток підростаючої особистості підлітка в сім’ї » Методи аналізу теоретичних і емпіричних досліджень

Сторінка 5

Обмеження, пов’язані зі застосуванням шкали, як і інших методів опитування, обумовлені залежністю відповідей школяра від наявності у нього бажання відповідати, довіри до психолога, щирості. Це означає, що шкала в першу чергу виявляє тих учнів, які не просто відчувають тривожність, але й вважають за необхідне “повідомити” про це. Часто високі бали по шкалі виступають своєрідним “криком про допомогу” і, навпаки, за “надмірним спокоєм” може приховуватися підвищена тривога, про яку учень, в силу різних причин не хоче повідомляти оточуючим (цікаво, що останнє, наскільки можна судити за отриманими результатами, зазвичай проявляється у надзвичайно низьких оцінках проявів тривоги – сумарний бал по шкалі не перевищує 2). Зі сказаного зрозуміло, що шкала не повністю забезпечує виявлення тривожності учнів перш за все внаслідок великої кількості різноманітних “захисних” тенденцій, починаючи з елементарних (небажання розкриватися перед “сторонньою” людиною) до самих складних захисних механізмів. Окрім цього, шкала не виявляє тривожності, яка жорстко не пов’язана з певними об’єктами.

Також для дослідження морально-ціннісних орієнтацій підлітків використовуються тести для визначення ступеню задоволеності основах потреб і тести для визначення особливостей самооцінки підлітків.

Отже, для дослідження системи ціннісних орієнтацій особистості підлітка нині існує значна кількість різноманітних методик. Вони базуються як на питаннях закритого типу, так і на завданнях де необхідно проранжувати цінності відповідно до їх значимості у житті підлітка. Але необхідно пам’ятати, що для більш надійних та валідних результатів необхідно використовувати цілий комплект методик, які взаємодоповнюють одна одну.

Найважливіше значення у процесі розвитку особистості підлітка має сім’я, соціалізація особистості у сім’ї відбувається головним чином під впливом на неї батьківських моделей поведінки, які вони демонструють у сімейному середовищі. Неблагополучні сім’ї, як правило, мають негативний вплив на формування ціннісно-мотиваційної сфери підлітка, сприяють розвитку схильності до девіантної поведінки. Їх розділяють на дві групи: сім’ї з явною (відкритої) формою неблагополуччя: конфліктні сім’ї, проблемні сім’ї, асоціальні сім’ї, аморально-кримінальні сім’ї, сім’ї з недоліком виховних ресурсів (неповні сім’ї); сім’ї з прихованою формою неблагополуччя (внутрішньо неблагополучні) - зовні респектабельні сім’ї, однак у них ціннісні установки і поведінка батьків розходяться з загальнолюдськими моральними вимогами, що позначається на вихованні дітей і чітко проявляється в їх поведінці в підлітковому віці. Сім’ї з відкритою формою неблагополуччя характеризуються тим, що форми сімейного неблагополуччя мають яскраво виражений характер, проявляються одночасно в декількох сферах життєдіяльності сім’ї, наприклад, на соціальному та матеріальному рівні, вони проявляються в неблагополучному психологічному кліматі в сім’ї: підліток відчуває фізичне та емоційне відторгнення з боку батьків, у нього з’являються відчуття неадекватності, сором за себе і батьків перед оточуючими, страх за своє сьогодення і майбутнє.

Девіантна поведінка - це поведінка індивіда чи групи, що не відповідає загальноприйнятим нормам, у результаті чого ці норми ними порушуються. Девіантна поведінка - наслідок невдалого процесу соціалізації особистості: у результаті порушення процесів ідентифікації й індивідуалізації людини, такий індивід легко впадає в стан «соціальної дезорганізації», коли культурні норми, цінності і соціальні взаємозв’язки відсутні, слабшають чи суперечать один одному. Такий стан називається аномією і є основною причиною поведінки, яка відхиляється від соціальних норм.

Для дослідження системи ціннісних орієнтацій особистості підлітка нині існує значна кількість різноманітних методик. Вони базуються як на питаннях закритого типу, так і на завданнях де необхідно проранжувати цінності відповідно до їх значимості у житті підлітка. Для того, щоб визначити, які саме методики необхідно обрати було застосовано методи спостереження, бесіди і аналітико-сиснтетичний метод. У результаті аналітико-синтетичної переробки наукових джерел і результатів власних досліджень ми отримали цілісну аналітико-синтетичну картину досліджуваного явища – мотиваційної сфери підлітків з неблагополучних сімей.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Розрахункові задачі в процесі навчання хімії
Об’єм знань з хімії визначається державною програмою і конкретизується відповідними розділами підручника. У програмі відмічено, що знання з хімії повинні бути наукові, свідомі, конкретні. Розв’язання задач в хімічній освіті займає важливе місце, бо являється одним із прийомів навчання, через яке за ...

Підготовка майбутніх учителів до виховання школярів у дусі нових ґендерних стратегій
Оскільки конструювання ґендеру у процесі соціалізації відбувається у соціальних суспільних інститутах, а одним із таких соціальних інститутів є освітні установи, то насамперед стає питання підготовленості самих вчителів, які теж відчули на собі вплив традиційної освіти і стереотипів. Безумовно, які ...

Композиція дисертації
Оскільки дисертація є кваліфікаційною працею, її оцінюють не тільки за теоретичною науковою цінністю, актуальністю теми і прикладною значущістю отриманих результатів, а й за рівнем загальнометодичної підготовки, що передусім знаходить відображення в її композиції. Зрозуміло, що немає і не може бути ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com