Особливості впровадження інновацій в українській освіті

Педагогіка і виховання » Особливості впровадження інновацій в українській освіті

Сторінка 2

М.Козловець зазначає, що вирішити цю проблему вкрай важко без формування національної ідентичності та патріотизму у молоді. Він наводить у приклад Казахстан, у державному бюджеті якого є стаття, згідно якої щороку молоді казахи відправляються на навчання у найкращі університети світу. Навчатись за кордон їдуть десятки тисяч казахів, і всі вони повертаються на батьківщину і займають провідні позиції в економіці, політиці та освіті. Але якщо припустити, що сучасна українська держава надасть обдарованим молодим людям (причому не одиницям, а тисячам студентам) фінансово-організаційну можливість навчання за кордоном, варто задатись питанням – чи всі вони повернуться? Тож М.Козловець зазначає, що всі кошти на закордонну освіту можуть виявитися прямими втратами, якщо і надалі існуватиме брак національної ідентичності та патріотизму у молоді. Також потрібно додати, що і рівень заробітної плати у вітчизняній бюджетній сфері не дуже надихає спеціалістів із дипломами престижних іноземних університетів. До того ж, в Україні абсолютно не відпрацьована система державних грантів (яка, до речі вже розбудована у сусідній Росії), позик на отримання освіти, немає впливових благодійних фондів, які підтримують освіту та науку.

Анти-інноваційні бар’єри в освіті – явище не суто українське, а універсальне, тож потребує систематичного узагальнення.

Значного резонансу набули дослідження Е.Роджерсом ставлення до інновацій, згідно з, люди поділяються на такі групи (з приблизним відсотком до загальної кількості): новатори – індивіди, які схильні до нового і постійно шукають нове в повсякденній практиці; вони гарно орієнтуються в нововведеннях, схильні до ризику, роблять свій вибір на основі проектування результату (2,5 %); ранні реалізатори – ті наслідують новаторів, їхні досягнення, але без ризику, обережно відбирають нововведення; ретельно підраховують можливості запропонованих нововведень (13,5 %); більшість, яка освоює вже випробовані практикою новаторів та ранніх реалізаторів інновації, тримає значну дистанцію від ознайомлення з результатами нововведень до прийняття власного рішення; характеризується високим ступенем свободи вибору; орієнтується на різні варіанти дій (34 %); «пізня більшість», що вирізняється скептичним ставленням до нововведень як таких, погоджується на них лише під сильним тиском середовища; обмежена у виборі, оскільки орієнтована лише на ті нововведення, які стали загальновизнаними у професійному середовищі; формально відтворюють запроваджені іншими нововведення(34 %); ті, хто не визначився, вирізняються жорсткою орієнтацією на традиційні цінності та досвід попередників, мають обмежене комунікативне поле, не визнають авторитету новаторів; запроваджують нововведення лише тоді, коли останнє стає змістовною та організаційною нормою (16 %). На думку Е. Роджерса, спротив інноваціям зумовлений включенням механізмів психологічного захисту.

І.Дичківська також дослідила анти-інноваційні бар’єри – зовнішні та внутрішні завади, які перешкоджають впровадженню нововведень в освітній сфері. До зовнішніх бар’єрів вона відносить соціальні, організаційні, методичні, до внутрішніх – психологічні, які приховують глибинні особистісно-професійні проблеми.

Тому впровадження освітніх інновацій потребує всебічних прикладних досліджень та теоретичних обґрунтувань проблем імплементації нових форм, підходів, технологій у контекст досить консервативного та орієнтованого на збереження традиції механізму освіти, які неможливо і непотрібно руйнувати. В той же час ігнорування інновацій робить освітні інституції анахронічними та маргінальними в сучасних умовах, замість раціонального формування майбутнього такі навчальні заклади орієнтують у минуле (якщо не сказати – у відсталість). Тільки освітні інновації та їх активне впровадження гарантують освіті як соціальному інституту адекватні реагувати на виклики сучасності і стати одним із визначальних чинників розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Але не варто забувати про фундаментальний парадокс сучасної освіти, на який звертає увагу російський вчений К. Пігров: інститут освіти, який є за своєю сутністю консервативним та традиційним, неминуче вступає в суперечність з тенденцією інновації, яка постійно заперечує цінності минулого як «застарілого». Таким чином сучасна освіта є сутнісно-суперечливою та конфліктогенною стосовно освітніх інновацій.

Цю проблему осмислював також Дж.Даніел, який закликав з обережністю ставитись до суто утилітаристських підходів стосовно освіти. «Модерністи вважають, – писав він, – що знання важливе саме по собі через його походження, тобто застосування розуму й науки. Для постмодерністів єдиною цінністю знання є його функціональність». Якщо ми забудемо визначальні, «традиційні» цінності освіти, функціоналізація освіти може з часом призвести до її занепаду. Тому цей теоретик закликає до збереження ціннісного ядра освіти, яке не повинно постраждати від жодних нововведень: «Я вірю в академічну догму, що знання є важливим чинником, і ціную академічний спосіб мислення, який його супроводжує».

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Розвиток проблеми у ХХ столітті
Кінець ХІХ – початок ХХ ст. характеризується періодом розквіту методики викладання російської мови і виокремленням методики розвитку мовлення (спілкування) в окрему галузь. На цей відрізок часу припадає творча діяльність В.Стоюніна і Л.Поліванова, М.Бунакова і В.Флерова, В.Водовозова і В.Чернишова, ...

Можливість використання методу Case-Studies при викладанні курсу «Політекономія»
У дидактиці метод навчання - це певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети. Правильний підбір методів відповідно до мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками викори ...

Основні актуальні завдання профілактики асоціальної поведінки та формування соціально-позитивної поведінки старшокласників
Основні актуальні завдання профілактики асоціальної поведінки та формування соціально-позитивної поведінки старшокласників: 1. Соціально-педагогічна і психологічна діагностика учнівських груп для розробки рекомендацій для покращення психологічного клімату в колективі, зниження рівня конфліктності м ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com