Просвітницька діяльність Х.Д. Алчевської

Сторінка 2

Уже в перші роки офіційного існування Харківської недільної школи її вчителі наполегливо працювали над виробленням програм викладання. Так, у 1885 р. вчителі школи Х.Д. Алчевської здійснили перше видання вироблених і апробованих ними «Програм з усіх предметів навчання в недільній школі для дорослих і малолітніх учнів».

До збірника були включені:

1. Програма – план з предметів навчання в групах неписьменних.

2. Програма з курсу української мови для всіх груп недільної школи.

3. Програма з читання для груп дорослих, що закінчили вивчення алфавіту.

4. Програма з пояснювального читання для малолітніх, що закінчили азбуку.

5. Програма з арифметики для груп дорослих тощо.

За цими програмами, згодом, майже три десятиліття велося викладання

У більшості недільних шкіл України. Цей успіх пояснюється тим, що програми були складені на основі дидактичних принципів і передового педагогічного досвіду. Насамперед рекомендувалися найкращі посібники, за якими передбачалося вести навчання: «Рідне слово», «Дитячий світ» К.Д. Ушинського, «Нова азбука» Л. Толстого та ін.

Одночасно Х.Д. Алчевська, будучи послідовником Ушинського, застосовує в недільній школі звуковий метод навчання, розроблений К.Д. Ушинським.

У Харківській недільній школі Алчевської було започатковано метод пояснювального читання і бесіди. З багатьох предметів були розроблені і апробовані безпосередньо в школі програми бесід та методичні вказівки щодо їх проведення.

Вчителі школи Х.Д. Алчевської широко популяризували принцип наочності навчання. Рекомендувалися наочні посібники, які слід використовувати на тому чи іншому уроці з того чи іншого предмету.

Важливою складовою частиною загальної системи навчання в школі Алчевської була критико-бібліографічна робота, керівним центром якої виступала бібліотека. Все це стало передумовою для розробки і вдосконалення методів і прийомів:

- позакласного читання;

- проведення бесід і складання відгуків на прочитані книжки;

- створення критико-бібліографічного покажчика « Що читати народові?»;

- створення численних каталогів, рекомендаційних списків літератури.

Таким чином, Х.Д. Алчевська стала творцем нового методу в справі керуванням навчанням учнів – методу перепитування прочитаного, який

давав подвійний результат: крім прямої мети – перевірки прочитаного, – вивчення читача. Х.Д. Алчевська також відіграла велику роль у становленні системи «педагогічні збори», на яких розв’язувались усі питання, що виникали у житті навчального закладу.

Виховна робота в недільній школі була невід’ємною частиною процесу навчання. Одним з найефективніших засобів у виховній роботі вчителі вважали шкільні свята. Особливої уваги надавали святкуванню ювілейних дат письменників. Також практикувалися прогулянки на природу, відвідування театру. Це не тільки збагачувало світогляд учнів, але й прищеплювало високо естетичні почуття.

Уже в перший навчальний рік (1870/71) офіційного існування школи в ній навчалося понад 100 учениць і працювало 22 викладачі. Почесним попечителем школи стала А.П. Вернадська: вона взяла на себе ці обов’язки за проханням Х.Д. Алчевської, щоб усунути офіційні формальності, які стояли на шляху відкриття школи.

Учителі Харківської недільної школи працювали не тільки без будь-якої винагороди, а ще й вносили певну суму на утримання школи. Російський педагог Д.Д. Семенов, відвідавши школу у 1877 році, висловив сумнів з приводу того, чи може існувати школа, якщо праця вчителів не буде оплачуватися. Це питання обговорювалось на педагогічних збора; було вирішено працювати й далі без оплати. Х.Д. Алчевська у листі до Д.Д. Семенова з цього приводу писала: «Невже все можна купити і продати за гроші?… Школа наша існує ще мало часу, але я вірю, твердо вірю, що вона існуватиме багато років, зростатиме, розвиватиметься, і час відповість Вам на запитання: «Чи можливі неоплачувані вчителя?».

У перші роки існування школи всі її учні поділялися на групи від 2 до 8 чоловік, в яких вони навчались увесь час. І хоча школа тоді й ставила завдання навчити в основному грамоті, такий порядок розподілу був дуже незручний, оскільки до однієї групи потрапляли учні з різною підготовкою. Але згодом цей порядок був змінений: до груп зараховували лише неписьменних і малописьменних, а письменних залежно від підготовки зараховували до підготовчого, першого або другого класів. У групах дотримувались так званого «класного викладання», коли один учитель вів заняття весь час; у класах практикувалося «предметне навчання» – кожен предмет вів окремий учитель.

Великого значення надавали у Харківській недільній школі самоосвіті вчителів. З цією метою, поряд із бібліотекою для учнів, у школі з перших днів її існування ретельно комплектувалася бібліотека для вчителів. Самоосвіті вчителів сприяло також читання і обговорення на зборах педагогічних щоденників, до яких у школі Х.Д. Алчевської ставились надзвичайно уважно: «Довіряючи педагогічному щоденнику свої промахи і удачі, свої погляди і міркування, спостереження і висновки, учителька звикає ставитись до справи розумно, критично; вона завжди тоді матиме під рукою матеріал, який дасть можливість порівняти минуле з сучасним, відчутно перевірити рух вперед – як власний, так стосовно до своєї справи. Щоденник повинен допомагати з’ясовувати ставлення вчителів до школи, до учениць, нарешті, він допоможе виявити характер, здібності, індивідуальні якості кожної учениці», – з’ясовувала Христина Данилівна.

Страницы: 1 2 

Це цікаво:

Джерела естетичного виховання
В естетичному вихованні дошкільників використовують різні джерела: а) твори образотворчого мистецтва. Під час спостереження картини або скульптури, яка відображає життя людини чи природи, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «домальовує» зображене, бачить за ...

З досвіду роботи вчителів щодо розвитку творчого мислення засобами природи
Розглянувши теоретичний та практичний аспекти розвитку творчого мислення в науковій і методичній літературі, ми мали змогу вивчити, наскільки сучасна шкільна практика забезпечує творчий розвиток учнів початкових класів. З цією метою нами була розроблена анкета (див. додаток А) і проведене анкетуван ...

Зміст і структура іншомовної соціокультурної компетенції
В умовах сьогодення іноземна мова розглядається як засіб спілкування й залучення до культури іншого народу, що поступово стає домінантною стратегією викладання іноземної мови в сучасній школі. Особлива увага до вивчення іноземної мови в початковій ланці освіти пояснюється схильністю до засвоєння мо ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com