Виникнення системи розвивального навчання та етапи її становлення

Педагогіка і виховання » Система розвивального навчання Ельконіна-Давидова » Виникнення системи розвивального навчання та етапи її становлення

Сторінка 1

В середині 20 століття в усіх розвинутих країнах спостерігалася криза у сфері шкільної освіти. Більш – менш успішно навчаючи школярів знанням, вмінням і навичкам, необхідним для функціонування в стандартних ситуаціях, школа виявилася не в змозі дати суспільству людину, яка може не тільки адекватно орієнтуватися у стрімко змінюючомуся світі, але й знаходити засоби вирішення нестандартних задач, тобто діяти як суб’єкт. У зв’язку з цим різко підвищився рівень дитячої злочинності, наркоманії, алкоголізму. Для подолання кризи школа повинна була перейти до навчання принципово нового типу – забезпечення становлення індивіда як особистості. Звідси зрозуміло, чому спроби подолати виниклу кризу за рахунок зміни чи покращення технології (так зване «програмне навчання», «система опорних сигналів» В.Ф. Шаталова ) [26, с.13] явилися не дуже ефективними. Не вирішило проблему і спроби побудувати шкільне навчання, орієнтоване на розвиток окремих психічних функцій (мислення, пам’яті і т.п.) або їх системи (так зване «проблемне навчання», система Л.В. Занкової), бо розвиток окремих психічних якостей сам по собі не вирішує проблему розвитку індивіда як суб’єкта діяльності та життя.

У 60-80 рр. колективом вчителів під керівництвом російських психологів Даниїла Борисовича Ельконіна і Василя Васильовича Давидова був закладений фундамент концепції розвивального навчання, в якій учень постає не як об’єкт навчальних дій вчителя, а як самозмінений суб’єкт учіння. Тобто з самого початку навчання школяр поступово набуває «вміння вчитись». Набуття дитиною потреби в навчальній діяльності, відповідних мотивів сприяє бажанню вчитись, а оволодіння навчальними діями формує вміння навчатись. Тому бажання та вміння навчатись характеризує молодшого школяра як суб’єкта навчальної діяльності в системі розвивального навчання.

Запропонований Д.Б. Ельконіним та В.В. Давидовим варіант розвивального навчання являє собою систему, котра по усім своїм характеристикам, тобто по цілі, засобам та способам її досягнення, формам взаємодії та характеру комунікації між учасниками, є діаметрально протилежною традиційному навчанню та відрізняється від інших варіантів розвивального навчання(система Л.В. Занкової, варіант асоціації «Школа 2000»).

Створення подібної системи потребувало перегляду в психології та дидактиці поняття розвитку як спонтанного процесу та навчання як лише одного із факторів прискорення чи гальмування розвитку. Такий перегляд зробив ще в 20-х – початку 30-х років видатний педагог Л.С. Виготський. Він довів, що всі психічні функції людини мають не біологічне, а культурно-історичне походження. Навчання являється діяльністю дитини і дорослого, воно є не зовнішнім фактором розвитку учня, а його необхідною формою, без якого ніякий розвиток не можливий і яке, створюючи «зону найближчого розвитку» визначає напрям і можливості розвитку. По словам Л.С. Виготського: «Педагогіка повинна орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день дитячого розвитку… Навчання лише тоді ефективне, коли воно йде попереду розвитку». Саме ця ідея про провідну роль в розвитку навчання, показаного у взаємодії дитини з дорослим, стала відправною точкою при розробці концепції розвивального навчання Д.Б. Ельконіним та В.В. Давидовим. Велику роль при створенні концепції мала психологічна теорія діяльності А.Н. Леонтьєва і розроблена на її основі теорія засвоєння П.Я. Гальперіна.

Але система розвивального навчання Д.Б. Ельконіна та В.В. Давидова не являється лише доповненням ідей Л.С. Виготського та А.Н. Леонтьєва. Розробка системи потребувала критичного перегляду основних положень культурно-історичної теорії та психологічної теорії діяльності, їх творчого переосмислення і синтезу, рішення ряду теоретичних, дидактичних і методичних подій. Іншими словами, розробка системи розвивального навчання представляла собою достатньо довгий і складний процес, у якому можна виділити три етапа.

Результатом першого етапу (з 1959 до 1979 рр. ) стала розробка теоретичної концепції нового типу навчання (тоді воно ще не мало назви розвивальне). Найважливішими складовими цієї концепції являлась теорія видів узагальнення в навчанні, розроблена В.А. Давидовим і теорія навчальної діяльності, яка являлась результатом колективної праці багатьох авторів. Не менш важливим результатом цього періоду було створення експериментальних шкіл-лабораторій, де проводилося навчання за спеціально розробленими програмами . Міністерством освіти СРСР був розроблений проект розвивального навчання в початкових класах. Були створені перші варіанти підручників і робочих зошитів з російської мови і математики , що вимагало рішення проблеми про принципи побудови підручників, які могли б виступати як одні з найважливіших засобів організації навчальної діяльності. Досить важким завданням виявилася розробка і експериментальна перевірка конспектів уроків з кожного із предметів початкової школи. Результати перших двох етапів були зібрані у книзі В.В. Давидова «Проблеми розвивального навчання» (1986), і саме з того часу за новою системою навчання закріпилася її нова назва.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Дійсний стан сформованості творчої уяви молодших школярів
Базою дослідження стану сформованості творчої уяви молодшого школяра став 3-А клас середньої загальноосвітньої школи №15 Вінницької міської ради, де навчається 27 дітей . Мета експериментального дослідження: виявлення рівня розвитку уяви дітей молодшого шкільного віку. Практична частина роботи скла ...

Проблема художньо-естетичного виховання у філософській та педагогічній науці
Сутність виховання полягає у впливі на розвиток особистості. Естетичне відношення як людський спосіб життєдіяльності повністю, в усьому своєму об'ємі є предметом художнього виховання. Виховання виявляє природні здібності людини, створює умови для їх реалізації і, спираючись на них, формує систему з ...

Методичні рекомендації використання задач на сімейний бюджет
Кожна сім’я для підвищення свого добробуту застосовує основний принцип бюджетного формування - планування та прогнозування власних доходів і витрат. Збалансований підхід до формування сімейного бюджету дозволяє родині досягнути вищого рівня життя та дещо заощадити. На її бюджет впливають різні чинн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com