Проблеми, концептуальні положення та принципи системи розвивального навчання В.В. Ельконіна Д.Б. Давидова

Педагогіка і виховання » Система розвивального навчання Ельконіна-Давидова » Проблеми, концептуальні положення та принципи системи розвивального навчання В.В. Ельконіна Д.Б. Давидова

Сторінка 1

Доки розробка нової системи мала чисто експериментальний характер, вона не зустрічала серйозної протидії. Але коли з’явився конкретний проект реалізації в умовах школи, коли школи-лабораторії продемонстрували реальні результати нової системи, стало зрозуміло, що реалізація системи суперечить інтересам правлячого партійно-бюрократичного апарату. Були прийняті заходи – з 1983 закрили усі школи-лабораторії і всяка робота над новою системою повністю зупинилася до 1988 року.

Найважчим і найпроблемнішим виявився третій етап розробки. Одна з проблем заключалася у необхідності переробки підручників, котрі були розроблені ще у 70-х роках.

Не менш актуальною є проблема організації розвивального навчання в основній школі.

За задумкою авторів розвивальне навчання має бути безоціночним. Таким чином у дітей зникає страх перед оцінками, вони краще запам’ятовують матеріал. Але на даний момент немає можливості перейти на безоціночну систему.

Гостро постає проблема підготовки і перепідготовки вчителів, які можуть реалізувати систему розвивального навчання. Дана система пропонує педагогічну діяльність нового типу, а отже потребує нових методичних посібників, конспектів уроків нового типу. Зараз така підготовка здійснюється регіональними центрами розвивального навчання.

У зв’язку з переходом на 12-річний термін навчання, однією з найважливіших є проблема наступності між ступенями освіти. Перш за все – наступності між початковою і основною школою. Початкова школа вирішує важливу задачу – дає змогу дітям оволодіти такими загальнокультурними знаннями, як уміння писати, читати, рахувати. Цього було досить, доки початкова школа лишалася єдиною школою для більшості дітей. Наприклад, у 60-х роках повну середню освіту отримували лише 20% з тих, хто починав вчитися. Зараз роль початкової школи докорінно змінилася – вона стала фундаментом, початком всієї освіти.

Загальна середня освіта передбачає оволодіння школярами основами наук. Але наукові знання, на відміну від конкретно-практичних, не можуть бути засвоєні через задані вчителем зразки, як у початковій школі. Їхня природа виявляється під час аналізу походження таких знань, а це потребує теоретичного мислення. Проблема в тому, що багато дітей після початкової школи не мають навичок теоретичного мислення.

Але проблема наступності цим не обмежується. Основна школа – це підлітковий вік, який має свої психологічні характеристики. У підлітка виникає гостра проблема ствердження свого «Я». Проблема в тому, чи має підліток засоби самоствердження в основній діяльності – навчальній. Коли в нього немає змістовних інтересів і здібностей до наукового мислення, він заміщує наукову діяльність іншою за межами школи, де він може себе само ствердити. Тому проблема наступності між початковою і основною школою – це не тільки те, що в початковій школі конкретно-практичні знання, а в основній – теоретичні. Проблема наступності перш за все психологічна, а потім педагогічна.

В.В. Давидов, оцінюючи цю ситуацію, писав: «Коли дитину штовхають у науку в п’ятому – шостому класі, а вона привчена вірити тільки практичному досвіду, тому, що має індивідуальний практичний сенс, - її, природно, не може цікавити якась фізика або хімія. Це результат того, що ми не реалізуємо справжніх вікових можливостей дитини на попередньому етапі ».

Коли говорять про розвивальне навчання, йдеться не про підвищення його розвивальної ефективності, а про спрямованість на розв’язання завдання розвитку учнів. Розвивальне навчання – це навчання, в якого зміст, методи й форми організації прямо орієнтовані на закономірності розвитку.

Система Ельконіна-Давидова полягає в тому, що безпосередньою основою розвитку школярів у процесі навчання (принаймні, в початкових класах) являється навчальна діяльність, як особлива форма активності дитини. Участь дитини в навчальному процесі як активного суб’єкта навчання відмежовує розвивальне навчання від усіх інших його форм і видів, у яких учень є об’єктом педагогічних дій учителя. Перетворення учня, якого навчають, в учня, який навчається, характеризує основний зміст розвитку школяра в процесі шкільного навчання. Забезпечення умов для такого перетворення є головною метою розвивального навчання. Тоді як мета традиційної школи – підготувати дитину до виконання певних функцій у суспільному житті. Своєрідність мети розвивального навчання визначає особливості його змісту, методів, форм навчального спілкування, а також критерії оцінювання успішності навчання.

Учень може брати участь у навчальному процесі як суб’єкт лише в тому разі, коли він здатний самостійно знаходити способи роз’язання завдань, що виникають перед ним. Для цього починають завдання не з засвоєння способів розв’язання різних часткових завдань, а з опанування загального принципу розв’язання завдань певного класу. А опанувати цей принцип учень може лише усвідомивши його об’єктивні основи, тобто внутрішні властивості й відношення об’єкта дії (слова, речення і т.д.), які визначають закономірності його функціонування та можливості перетворення. Все це складає зміст наукового (теоретичного) поняття про цей предмет. Система наукових понять як передумова і основа самостійної побудови способів розв’язання завдань певного класу є основним компонентом змісту розвивального навчання.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Педагогічна експертиза учбової книги
При експертній оцінці якості учбової книги основні операції виконуються в чотири етапи: підготовчий етап, етап робочої групи, етап експертної групи, завершальний етап. I. На підготовчому етапі проводиться відбір учбових книг для експертної оцінки керівниками Міністерства просвіти СРСР, АПН СРСР, НД ...

Проблема організації естетичного розвиваючого середовища в ДНЗ
Естетичне виховання – цілеспрямований процес формування творчої особистості, здатної сприймати, відчувати, оцінювати прекрасне і створювати художні цінності. Таке визначення Б.Т.Ліхачева має відношення до зрілої особистості. Однак і діти в дошкільному і навіть у ранньому віці здатні реагувати на пр ...

Осінні календарно-обрядові пісні
Учитель: Нарешті настає час, коли хлібороби бачать результати своєї праці — жнива. До них у давнину готувались, як до великого урочистого свята. Уявіть собі теплий ранок. Сонечко ще не зійшло, а люди, охайно вдягнені, вже йдуть на роботу. Це — перший день жнив. Як, на вашу думку, діти, працювати на ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com