Проблеми, концептуальні положення та принципи системи розвивального навчання В.В. Ельконіна Д.Б. Давидова

Педагогіка і виховання » Система розвивального навчання Ельконіна-Давидова » Проблеми, концептуальні положення та принципи системи розвивального навчання В.В. Ельконіна Д.Б. Давидова

Сторінка 2

Оволодіння загальним принципом побудови дій не може бути забезпечено шляхом його демонстрації та пояснення. Учень повинен відтворити основні моменти наукового (теоретичного) дослідження і зафіксувати результати узагальнення у формі поняття. Таку діяльність учня В.В. Давидов називав «квазідослідницькою», вона визначає своєрідність методів розвивального навчання.

Необхідною умовою дослідження є критичне зіставлення використаних методів і отриманих результатів із методами та результатами інших дослідників. Це певною мірою стосується і навчального «квазідослідження», яке може бути успішним лише тоді, коли здійснюється у формі колективного навчального діалогу в процесі якого відбувається «обмін діяльностями» (О.Н. Леонтьєв) між його учасниками. Організація і керівництво цим діалогом є основним завданням вчителя, що здійснює розвивальне навчання. Вчитель являється рівноправним учасником діалогу, його пропозиції, думки, оцінки є відкритими для критики, як і висловлювання інших учасників діалогу. Таким чином розвивальне навчання спирається на колективно-розподілену діяльність учнів і вчителя, а не на індивідуально-автономні форми активності кожного учня, авторитарно керовані вчителем (що притаманне традиційній школі).

Якщо вимоги щодо змісту, методів і організації розвивального навчання реалізовано, завдання на пошуки принципів побудови певних дій набуває для учня сенсу завдяки розширенню своїх можливостей як суб’єкта.

Можливість самореалізації в процесі розв’язання навчального завдання породжує в учня зацікавленість в його розв’язанні. Відповідно до того, як поширюються можливості самостійно розв’язувати такі завдання, цей інтерес узагальнюється та стає стійким, набуваючи функцій не лише змістоутворюючого, а й спонукального мотиву навчання.

Розв’язання навчального завдання – це цілісний акт діяльності, всередині якого можна виокремити відносно самостійні навчальні дії, спрямовані на досягнення проміжних цілей.

Стикаючись з неможливістю розв’язати практичне завдання, що виникає, дитина повинна переконатися, що причина труднощів полягає в недостатності наявних у неї способів дій. Така рефлективна оцінка ситуації є передумовою аналізу, метою якого є з’ясування тих умов, що викликали непридатність засвоєних раніше способів дії та необхідності їхньої перебудови. Результатом такого аналізу є постановка завдання та пошуки способу дії, відповідно до умов, тобто визначення навчальної мети.

Одночасно з метою визначається і попередній план її досягнення, центральним моментом якого є гіпотеза щодо способу дії. Щоб мати можливість встановити зв’язок між виділеними властивостями об’єкта та можливими способами його перетворення, необхідно перейти від дій з об’єктом до дій із його моделлю в абстрактній формі. Це складає зміст теоретичного аналізу, внаслідок якого встановлюються ті особливості внутрішньої будови об’єкта, які визначають можливості і загальні способи його перетворення.

Установлення відповідності отриманого поняття назначеній меті передбачає здійснення розвиненого рефлексивного контролю. Спираючись на результати цього контролю учень може критично оцінити свою готовність до розв’язування нових завдань певного класу.

У процесі формування навчальної діяльності відбувається інтенсивний розвиток тих властивостей учня, які характеризують його як суб’єкта навчання і як особистість в цілому. Насамперед це стосується мислення, яке стає основою інтелекту, свідомості та здібностей.

Розвивальне навчання належить до освітніх систем або «технологій», мета яких – розвиток учнів. Такі технології називаються несуворими, об’ємними, тривимірними, маючи на увазі те, що крім двох вимірів, алгоритму навчального процесу, предметних еталонів навчального процесу і предметних еталонів навчальних результатів, у них виникають надпредметні результати: поява суб’єктивної позиції учня, збагачення його особистого досвіду, придбання особистих розумінь. Якщо в двовимірних технологіях можна жорстко спланувати алгоритм, засоби, способи навчального процесу і точно прорахувати відповідні до засобів і мети результати, то в «нежорстких» технологіях такі обрахунки неможливі, оскільки їхні мета і результати мають особистісний характер (іноді відхилення мети і результатів може бути позитивним особистісним результатом). Існує думка, що в особистісно орієнтованих системах технології як такі зовсім відсутні, або грають третьорядну роль, оскільки, чим більше технологічного, тим менше особистісного. Активність учителя – це творчий пошук конкретних дій у конкретній ситуації стосовно конкретного учня з орієнтацією не на методику, а на особистість – як дитини, так і на вчителя. Методика роботи щоразу, по суті, народжується знову – на основі індивідуального підходу.

Основна одиниця взаємодії учнів та вчителя в розвивальному навчанні – навчальне завдання. Увесь навчальний процес розвивального навчання складається з вирішення навчальних завдань, тобто навмисно проектованих ситуацій, у яких учні в спільному пошуку знаходять поняття й конструюють на його основі узагальнений спосіб практичних дій. Поняття слід розуміти як загальні, як сутнісні властивості, його суть, принцип його функціонування.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Організація профільного навчання на уроках математики і фізики
Учитель профільної школи зобов'язаний не просто бути фахівцем високого рівня, який відповідає профілю та спеціалізації своєї діяльності, а й мусить забезпечувати: варіативність та особистісну орієнтацію освітнього процесу (проектування індивідуальних освітніх траєкторій); практичну орієнтацію освіт ...

Організація та обладнання шкільних майстерень як важлива педагогічна умова
Сьогодні школи нашої держави забезпечені навчальними майстернями, проте далеко не всі з них відповідають сучасним вимогам: санітарно-гігієнічним, безпеки і правильної організації навчального процесу. Тому, починаючи працювати, молодий спеціаліст повинен критично проаналізувати стан матеріальної баз ...

Вимірювання показників сформованості в молодших школярів англомовної соціокультурної компетенції
В основу експериментального дослідження рівня сформованості англомовної соціокультурної компетенції в молодших школярів покладено припущення, що ефективність процесу формування відповідних компонентів даної компетенції підвищиться завдяки використанню на уроках англійської мови рольових ігор. Дослі ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com