Проблеми, концептуальні положення та принципи системи розвивального навчання В.В. Ельконіна Д.Б. Давидова

Педагогіка і виховання » Система розвивального навчання Ельконіна-Давидова » Проблеми, концептуальні положення та принципи системи розвивального навчання В.В. Ельконіна Д.Б. Давидова

Сторінка 3

Саме ситуації навчальних завдань організують навчання в зоні найближчого розвитку учня. В цій ситуації, в спільно розподіленій діяльності, учні можуть діяти відносно вільно й довільно, обираючи і визначаючи способи, форми і міру своєї участі в аналізі й вирішенні завдання, тобто у навчальному дослідженні на уроці. Тут є можливість виявити свої особисті нахили, реалізувати можливості, зробити спроби спілкування, набути досвіду співробітництва, знайти взаєморозуміння. Успіх навчальної діяльності залежить від внеску у навчальне дослідження багатьох, від координації їхніх зусиль, співробітництва, особистісної своєрідності.

В умовах розвивального навчання учень отримує реальні можливості для збереження індивідуального, своєрідного, відмінного від інших. Учитель, проектуючи урок, враховуючи можливі ходи, варіанти побудови уроку, виходить із знання індивідуальних особливостей кожного, прораховує його можливий внесок у спільне навчальне дослідження.

В ситуаціях вирішення завдань складається й інший тип взаємин між учнем і вчителем. Для того, щоб організувати активність учнів, учитель має діяти як один з учасників спільного пошуку. Діяльність ніби розподілено: вчитель створює передумови, учень їх розв’язує. У процесі дослідження на його різних етапах функції учасників пошуку постійно змінюються (зокрема вчителя): одні пропонують, інші оцінюють, далі – навпаки. У цьому процесі формуються взаємини співробітництва, зміцнені спільною метою, єдино можливі й оптимальні в умовах навчального завдання. Тільки залучаючись у процес аналізу навчального завдання як один із суб’єктів навчальної діяльності, вчитель може реалізуватися як суб’єкт педагогічної діяльності.

Педагогу стають необхідними не тільки глибоке знання теоретичного матеріалу, розуміння системи наукових понять, а й здатність до проектування, дослідження, оперативне мислення, розвинута рефлексія, вміння керувати дослідженням із середини, співпрацювати із дітьми.

Широка практика реалізації розвивального навчання в школі свідчить, що методичні розробки традиційної школи навряд чи можливі у розвивальному навчанні, яке являє собою постійно змінні, залежно від конкретних умов, навчальні ситуації. Водночас відсутність певних (методичних) орієнтирів заважає освоювати систему розвивального навчання й іноді руйнує її.

Такі орієнтири, принципи методичної дії звичайно існують. Ці принципи – посередники між розумінням концепції та способами її реалізації. Осмислення принципів як системи керівних ідей допомагає зберегти відповідність шкільної практики концепції, творчу свободу педагога, бо вчитель не діє за готовими зразками. Принципи навчання дають змогу вчителеві працювати в межах діяльнісного підходу і створити умови для формування суб’єкта навчальної діяльності.

До таких принципів відносять: принцип дослідження, принцип проектування, принцип мотивації, принцип орієнтації на спосіб, принцип зануреності вчителя у навчальне дослідження, принцип передачі функцій оцінювання учням.

Центральним із них є принцип дослідження, що передає суть навчальної діяльності як пізнавальної діяльності з «дослідженням» теоретичних понять та їх систем. Це є головною умовою формування учня-суб’єкта. Принципи треба розглядати як підґрунтя дій вчителя на різних етапах навчального завдання, основної взаємодії учня і учителя в розвивальному навчанні.

Принцип мотивації передбачає постійну увагу педагога до формування стійкого пізнавального мотиву учня. Мотивація може бути зовнішньою, явною, що йде від учителя. Вона потрібна тоді, коли пізнавальний інтерес учня нестійкий або не спрямований на потрібну галузь знань. Мотиваційна ситуація ніби переслідує та сприяє введенню учня у навчальне завдання, привласнення навчальної мети. Прикладом можуть бути ситуації, створенні за допомогою вигаданих персонажів. Часто подібні ситуації вигадують самі вчителі.

Реалізація принципу дослідження означає розуміння ролі навчального, предметного змісту в організації розвитку, необхідності логічно, відповідно до наукового змісту, вибудовувати ситуацію навчального завдання, яке зумовлює наявність навчального дослідження. У «квазідослідницькій» діяльності учень знаходить уже відомі науці результати досліджень, але суб’єктивно, для учня , це по-справжньому дослідницька діяльність. Суть реалізації принципу дослідження полягає в розумінні особливостей змісту розвивального навчання, неподільності єдності змісту, методу, і результату - розвитку. Саме зміст (відмова від подання готових результатів наукових досліджень, готових завдань, необхідність осягати суть явищ) визначає метод (моделювання ситуації).

Принцип дослідження передбачає проектування ситуацій, у яких учні, відштовхуючись від аналізу поодинокого прикладу, знайдуть певні шляхи до знайдення явища, розуміння його суті, а потім визначать спосіб дії з різноманітними проявами цієї суті. В ситуаціях навчальної діяльності завжди є шанс, що в цьому процесі й відбувається зрушення вгору, крок, який і називають розвитком. Навчальне завдання – показник розвивального навчання.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Види ігор та їх характеристика
Гра як елемент культури – явище соціальне. Це відносно самостійна діяльність дітей і дорослих, що забезпечує потребу людей у відпочинку, розвагах, пізнанні, в розвитку духовних і фізичних сил. Для гри характерне яскраве виявлення емоцій, творчих здібностей, ініціативи. Позитивні емоції можуть спону ...

Деякі особливості змісту і методики проведення уроків із дітьми різного віку та стану здоров'я
У сучасній школі можна виділити три рівні (етапи) фізичного виховання: початкове навчання або базовий етап (І-ІV класи), освітній етап (V-ІХ класи), результативний етап спеціальної спрямованості (Х-ХІ класи). На всіх рівнях фізичне виховання здійснюється комплексно. Учні отримують необхідні знання, ...

Лінгвістичні основи формування фонологічної компетенції
Мовленнєва діяльність розглядається як один з багатьох видів людської діяльності і визначається як активний, цілеспрямований та зумовлений ситуацією спілкування процес прийому і видачі мовленнєвого повідомлення у взаємодії людей між собою. Теорія мовленнєвої діяльності розроблена вченими І. Зимньою ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com