Проблеми, концептуальні положення та принципи системи розвивального навчання В.В. Ельконіна Д.Б. Давидова

У практиці навчання важливо й усвідомлення принципу орієнтації на спосіб.

Найголовніше для вчителя – вже на першому етапі навчального дослідження врахувати, що метою навчального завдання є знайдення та привласнення суб’єктом загального способу дії (що передбачає оволодіння основоположними науковими знаннями), не підмінюючи його метою вирішення даного практичного завдання. Прагнучи конкретного результату, учень ставить проміжну мету – визначити, як, яким способом можна вирішувати подібні завдання і «привласнити» спосіб. Завдання вчителя – реалізуючи принцип орієнтації на спосіб, активізувати саме проміжну навчальну мету. Визначення та об’єктивація цієї мети сприяє узагальненню способу під час виявлення поняття, системи понять.

Принцип проектування (моделювання) навчального дослідження передбачає спеціальну організацію навчальної діяльності учнів, що імітує можливий процес навчального дослідження.

Методично цей принцип можна застосувати у двох функціях: як спосіб підготовки до уроків і як окремий спосіб реалізації навчального дослідження в процесі уроку, що виражається в оперативному моделюванні ситуацій з урахуванням не передбачених заздалегідь умов. Використання моделювання в першій функції можна назвати прогнозуючим моделюванням, у другій – оперативним моделюванням.

Проектування уроку в розвивальному навчанні здійснюється в трьох педагогічних аспектах: учитель проектує предметно-логічний аспект (логіку розгортання навчального матеріалу), структурно-діяльнісний (учитель проектує ситуації залучення учнів до навчального дослідження, способи просування, розвитку пошуку учнів), організаційно-комунікативний аспект (моделювання ситуацій, у яких можуть виникнути необхідні форми спілкування: учитель-учень, учень-учень, групові, фронтальні). Всі три аспекти взаємообумовлені і нерозривно зв’язані.

Найкращий спосіб оволодіти оперативним моделюванням – долучитися до практики розвивального навчання, в якій учні часто, порушуючи плани вчителя, ставлять його в ситуацію тренінгу оперативного моделювання. Рефлексія подібних ситуацій – найкраща школа оперативного педагогічного мислення.

Для організації навчального дослідження необхідна реалізація принципу залученості вчителя до навчальної діяльності. Принцип обумовлений самою природою навчальної діяльності як діяльності, розподіленої між суб’єктами: вчитель залучається до пошуку разом з учнями, здійснюючи з середини функцію управління. Саме цей принцип забезпечує педагогічний стиль співробітництва і сприяє формуванню та розвитку співробітництва як типу взаємин учнів із учителем та одне з одним, допомагає учням сприймати квазідослідницьку діяльність як дослідницьку.

Принцип передавання оцінювання учням особливо актуальний у підлітковій школі. Увесь сенс методичної дії вчителя в середніх класах полягає у створенні учнем того, що проектує вчитель. Завдання вчителя – створювати умови, підкидати ситуації, в яких підліток набуватиме самостійного покладання мети, здатності до аналізу, рефлексії, тощо.

Необхідна умова цього принципу: вчителю доведеться подолати великі труднощі – зняти з себе монополію на оцінювання. Реалізація принципу передбачає залучення учнів до оцінювання своїх навчальних дій. Оцінка відіграє велику роль у розвитку навчальної діяльності. Оцінка як компонент навчальної діяльності, оцінювання своїх дій, визначає постановку нових завдань, самокорекцію.

Вирішальну роль в оцінюванні відіграють його критерії. Критерії обов’язково мають бути запропоновані, обговорені та прийняті учнями. На різних етапах навчального процесу критерії можуть бути змінені або зняті, всі такі зміни так само можуть бути обговорені.

Способи та форми застосування самооцінювання різноманітні: безоціночне навчання з різними формами змістового оцінювання; послідовне самооцінювання із вказанням своїх досягнень та проблем; складання контрольних робіт учнями; оцінювання своєї участі у спільній пошуковій діяльності на уроці за колективно ухваленими критеріями; порівняння особистої оцінки учня та оцінки вчителя; ведення аркушів досягнень учнями, в яких відмічено самостійну діяльність та її оцінку.

Таким чином, формування навчально-пізнавальних інтересів, перетворення їх на потребу самозміни, розвиток спеціальних здібностей – усе це приводить до того, що навчальна діяльність поступово набуває рис творчої діяльності. Учень починає виходити за межі завдань, які ставить учитель, активно шукає нових областей реалізації своїх здібностей, по-новому осмислює та оцінює результати своєї діяльності. У цих пошуках виявляється, стверджується і починає інтенсивно розвиватися той комплекс властивостей суб’єкта, що характеризує його як особистість – вибірково-спрямоване ставлення до дійсності, свідомий вибір життєвих цілей, засобів і способів їх досягнення, почуття моральної відповідальності за здійснений вибір і результати своєї діяльності.

Це цікаво:

Концептуальні положення
Цілісну систему навчальної діяльності учнів на занятті становлять фронтальна, індивідуальна та групова діяльність. Вони пронизують увесь навчальний процес. З'ясуємо сутність і встановимо особливості групової навчальної діяльності школярів на основі порівняння її з фронтальною та індивідуальною. У ф ...

Аналіз підручників з іноземної мови для початкової школи
Як відомо, одним із найбільш уживаних для початкової школи в Україні є НМК автора О.Д. Карп'юк. Отже, зробимо спробу проаналізувати його з позиції учителя-практика. Почнемо з того, що загалом ми поділяємо погляд О.Д. Карп'юк на ІМ як на інструмент у діалозі культур а також усвідомлюємо важливість п ...

Оцінка навантаження при розвитку фізичних якостей у школярів з девіантною поведінкою
Нами була використана логарифмічна залежність „швидкість-час” на дистанціях від 100 до 3000 м для 11-17-річних учнів з девіантною поведінкою (табл. 3.6.1) для класифікації навантаження, яке використовується на уроках фізичної культури, за граничним часом виконання вправ і швидкості бігу, визначення ...