Нестандартні форми і методи навчання у системі розвивального навчання В.В. Ельконіна Д.Б. Давидова

Педагогіка і виховання » Система розвивального навчання Ельконіна-Давидова » Нестандартні форми і методи навчання у системі розвивального навчання В.В. Ельконіна Д.Б. Давидова

Сторінка 1

Яким же має бути урок розвивального навчання?

Урок – це уніфікована форма навчання в школі. У сучасному трактуванні – це одна з форм навчання, яка передбачає цілеспрямовану, чітко організовану, насичену відповідним змістом й методично обладнану систему пізнавального і виховую чого спілкування, взаємодії й відносин між тими хто вчиться і хто вчить. Основним критерієм його результативності є рівень оволодіння знаннями, сформованими вміннями та навичками.

Як предмет теоретичних досліджень, урок – елементарна одиниця дидактики (Л. Левшин), найменший об’єкт педагогічного аналізу (М Алексєєв), крок навчально-виховного процесу (А. Матюшкін, І. Підласний). Ю. Конаржевський зауважує, що урок – це насамперед використання вчителем всіх можливих засобів для розвитку особистості учня, його активного розумового росту, глибокого і осмисленого засвоєння знань для формування його моральних основ. Тому актуальною для вчених залишається реалізація триєдиної мети уроку – навчання, виховання і розвитку.

«Урок є відкриттям істини, пошуком істини, осмисленням істини в спільній діяльності вчителя та учня. Істина – центральний об’єкт уваги всіх учасників групової роботи на уроці. Метою уроку є завжди відкрита наукою закономірність, адаптована до дитячого сприйняття».

Найповніше цим критеріям відповідає урок розвивального навчання. Технологією передбачено розвиток дитини як суб’єкта навчальної діяльності, формування нового типу теоретичного мислення й оволодіння знаннями у формі понять. Його можна назвати ще уроком власних відкриттів - навчальне співробітництво спонукає до обговорення різних версій.

Впровадження нових освітніх технологій особистісно зорієнтованого навчання на уроках – передумова активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів.

Опрацьовуючи матеріал, учень повинен знати, для чого він його вивчає, які дії потрібно виконувати, щоб його засвоїти, в яких умовах їх треба використовувати, який загальний спосіб роботи з матеріалом.

Мета постановки навчального завдання полягає в тому, що учні засвоюють загальні способи роботи з матеріалом, поширюють їх на вирішення тих завдань, де ці способи можна застосовувати; оволодіння цими способами та їх використання виступає як основна мета навчальної діяльності.

Виходячи з такої технології, типологія уроків адекватна структурі навчальної діяльності.

Урок постановки навчального завдання.

саморефлексія учня;

створення ситуації успіху через особистісну мотивацію;

практичне завдання , яке може виконати кожен учень;

рефлексія способу дії, обговорення того, що зроблено.

Своєрідність цих уроків у тому, що навчальне завдання виникає лише наприкінці заняття, тобто учень протягом уроку осмислює те, чого не знає.

Урок моделювання.

Завдання, яке виникло на попередньому уроці, виступає як модель і дає новий спосіб дій. Те, що придумала сама дитина, вона ніколи не забуде.

Урок контролю.

Урок оцінки дій.

Урок розвивального навчання треба повністю продумати, бути внутрішньо до нього готовим. Вчителю необхідно дочекатися правильної відповіді, а не нав’язувати її, вчити міркувати, звикнути до групової роботи та метушні. Кожна навчальна робота у системі розвивального навчання будується за принципом співробітництва в межах спільно розподіленої мети.

Набуття дитиною потреби в навчальній діяльності, відповідних мотивів сприяє бажанню навчатись, а оволодіння навчальними діями формує вміння навчатися. В умовах навчання пізнавальні можливості учнів розвиваються інтенсивніше, ніж під час інших корисних занять.

Для того, щоб навчання було справді розвивальним, потрібно звернути увагу на урок, його побудову. Психологи встановили, що засвоєння матеріалу на різних етапах відбувається всупереч побудові уроку.

Найвищій рівень розумової діяльності учнів – з четвертої до двадцять четвертої хвилини уроку. Але вчителі найчастіше вибирають таку структуру розподілу часу уроку: опитування – 24%, пояснення матеріалу – 67%, самостійна робота – 9%, закріплення – 4%, пояснення домашнього завдання – 0,56%, або зовсім не відбувається.

Тобто самостійна робота учнів, яка сприяє розвиткові їхньої пізнавальної активності, практично зведена до мінімуму. Для вдалого впровадження системи розвивального навчання, потрібно звернути увагу на реалізацію таких етапів:

формування в учнів мотивації навчання, позитивного ставлення до нього;

оволодіння новою інформацією, що являє собою пізнавальну діяльність учнів, спрямовану на опанування нових знань та способів навчальних дій;

відтворення учнями засвоєного матеріалу;

формування вмінь та навичок у стандартних і нових умовах;

узагальнення знань, умінь та навичок школярів

пізнавальна діяльність учнів для формування знань, умінь та навичок на творчому рівні.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Дослідження основних умов формування духовних цінностей та соціально-позитивної поведінки старшокласників
Проведене дослідження дозволило виділити основні умови формування духовних цінностей: 1) організаційно-педагогічні умови, до яких належать: а) цілеспрямоване педагогічне спілкування; б) креативно стимулююча діяльність (створення ситуації успіху); в) науково методичне забезпечення педагогічного проц ...

Класифікація уроків фізичної культури
Уроки фізичної культури мають багато характеристик. Кожна з них може бути покладена в основу їх класифікації. Ми розглянемо різновиди шкільних уроків, які найчастіше трапляються у практиці роботи школи. Усі уроки за характером їхнього змісту можна розділити на дві великі групи: предметні та комплек ...

Особливості мислення молодших школярів
Сучасний рівень розвитку суспільства і, відповідно, відомості, почерпнуті з різних джерел інформації, викликають потребу вже у молодших школярів розкрити причини та суть явищ, пояснити їх, тобто відвернуто мислити. Питання про розумові можливості молодшого школяра в різний час вирішувалося по-різно ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com