Аналіз змісту знань про людину, які формуються у курсі природознавства у 3 класі

Педагогіка і виховання » Формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства » Аналіз змісту знань про людину, які формуються у курсі природознавства у 3 класі

Сторінка 3

4. Встанови відповідність між частинами скелету та їх функціями

Череп

Хребет

Грудна клітка

Захищає серце і легені

Захищає головний мозок

Захищає спинний мозок

5. Чому шкіра завжди має бути чистою?

Результати досягнень учнями рівня знань відображені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Результати досягнень учнями рівня знань про рослини

зрізу знань

Кількість учнів, що досягли рівня знань (у%)

високого

достатнього

середнього

низького

експер.

клас20

контр.

клас21

експер.

клас

контр.

клас

експер.

клас

контр.

клас

експер.

клас

контр.

клас

7(35%)

5(24%)

8(40%)

8 (38%)

5 (25%)

8(38%)

-

-

Порівняння результатів формування у молодших школярів знань про людину в експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальному класі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.

Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про те, що розроблена нами методика формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства у третьому класі сприяє ефективному засвоєнню учнями знань.

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У процесі вивчення педагогічної літератури виявлено, що природничі знання, як відображення в свідомості людини навколишньої дійсності, засвоюються учнями початкових класів у формі таких видів знань - конкретних фактів, уявлень, понять.

2. З’ясовано, що вихідним пунктом у формуванні природничих знань є відчуття, як найпростіша форму відображення об’єктивного світу. З відчуттів виникає сприйняття – складний процес приймання і перетворення інформації, який забезпечує відображення об’єктивної реальності й орієнтацію у навколишньому світі. Завдяки сприйманню виникає уявлення як образ раніше сприйнятого предмета або явища, а також образ, створений об’єктивною уявою. Від чуттєвих сприймань і уявлень за допомогою мислення людина піднімається до розкриття суті предметів і явищ, тобто на вищий ступінь пізнання – до створення понять. В основі формування понять лежить шлях наукового пізнання – від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього – до практики.

3. Виявлено, що знання про людину третьокласники засвоюють у формі уявлень. Уявлення - це чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв’язки раніше сприйнятого об’єкта чи групи об’єктів. Вони виникають на основі відчуттів і сприймання як результат усвідомлення, запам’ятовування і відтворення. Основні етапи у формуванні уявлення в молодших школярів полягають в організації:

- цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак, властивостей природних об’єктів, їх зовнішніх взаємозв’язків;

- поєднанні чуттєвої суті сприйнятого із словесним позначенням;

- усвідомлення змісту уявлення;

- запам’ятовування чуттєво-наочного образу об’єкта чи групи об’єктів;

- закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об’єкту;

- застосування сформованого уявлення при розв’язанні задач за зразком, у подібній і новій ситуаціях.

4. З’ясовано, що у процесі формування у школярів уявлень необхідно дотримуватись таких педагогічних умов:

вміло формулювати питання і завдання, які потребують відтворення відчуттів;

організовувати вправи на впізнавання і розрізнення об’єктів;

використовувати різноманітні наочні засоби навчання;

вміло керувати процесом спостереження.

Сприймання та уявлення забезпечують чуттєве пізнання предметів і явищ, але не дозволяють проникнути в їх сутність, розкрити внутрішні зв'язки і взаємозалежності між ними, а також закономірності об'єктивної реальності. Рух пізнання від явища до суті пов'язаний з переходом від конкретного сприймання до абстрактного, логічного мислення, в результаті чого встановлюються і розкриваються внутрішні зв'язки й закономірності. Такий перехід здійснюється шляхом утворення наукових понять - узагальненої форми відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. У понятті розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв'язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Конспекти уроків з природознавства із використанням дидактичних посібників, зроблених за допомогою комп'ютера
Тема. Повітря навколо нас. Термометр Мета. Ознайомити учнів із повітрям, його властивостями, значенням; властивостями рідин, які здатні розширюватися при нагріванні та стискатися при охолодженні, використанням цих рідин у термометрах; ознайомити із будовою термометра, його видами; розвивати спостер ...

Зміст освіти підготовки молодших спеціалістів
Зміст освіти в вищому навчальному закладі - категорія задана, обумовлена цілями і потребами суспільства – виражається у вимогах до системи знань, умінь і навичок, до світоглядних, громадянських і професійних якостей, що формуються у процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, ...

Кабінет географії
„Загальноосвітня цінність шкільного курсу географії полягає в тому, що при його вивченні майбутній громадянин знайомиться з реальним життям у навколишньому середовищі, із життям суспільства в усіх його проявах і зв'язках. Географічні знання і вміння дають просторове уявлення про земну поверхню та з ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com