Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Сторінка 10

Образи, які включені до регуляції виконавської діяльності, виступають важливішим психічним засобом саморегуляції, отже, їх аналіз виводить нас за межі функціонально-структурного аспекту саморегуляції і звертає до її змістовно-психологічної сторони. Коротенько охарактеризуємо особливості образів / моделей, які є включеними до структури процесів саморегуляції.

Я-концепція виконавця є багатомірним складним утворенням, яке відображає цілісне ставлення особистості до себе, уявлення про себе, очікування щодо себе як суб’єкта виконавської діяльності. Не зовсім коректно казати про неї, як про образ (однак існує поняття «образ себе»), хоча образні елементи також є включеними в її структуру. На сьогоднішній день вона розуміється як «динамічна система уявлень людини про себе, що включає: а) усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних та інших властивостей; б) самооцінку; в) суб’єктивне сприйняття зовнішніх факторів, що впливають на власну особистість». Складається вона в тісному зв’язку із загальною Я-концепцією особистості, в якій ставить одну зі сторін. Відомо, що Я-концепція формується під впливом життєвого досвіду, однак достатньо рано вона набуває активної ролі, здійснюючи вплив на інтерпретацію цього досвіду, цілі, які індивід ставить перед собою, на систему очікувань, прогнозів щодо майбутнього, оцінку їх досягнення й, отже, на власне становлення. Важливішою функцією Я-концепції є забезпечення внутрішньої узгодженості особистості, відносної сталості її поведінки. Розвиток особистості, її діяльність та поведінка знаходяться під суттєвим впливом Я-концепції [60].

В Я-концепції можна виділити Я-ідеальне (установки, пов’язані з уявленнями індивіда про те, яким він хотів би стати), Я-реальне (установки, пов’язані з його уявленнями про те, яким він є насправді), дзеркальне (соціальне) Я (установки, пов’язані з уявленнями індивіда про те, як його бачать інші люди). Всі ці сторони знаходяться в певних співвідношеннях, які суттєвою мірою визначають спрямованість особистісного розвитку. Як наявність різко вираженого розходження між цими аспектами Я-концепції, так і практична відсутність змістовної різниці між ними негативно впливає на становлення особистості. Між уявленнями про свої реальні можливості, особливості, якості, та уявленнями про їх бажаний стан повинно бути розходження, яке суб’єктивно визначається як таке, що доступне подоланню, конструктивне. Неадекватні уявлення музиканта про свої виконавські можливості, здібності, індивідуальні особливості в плані переважної схильності до втілення певного кола художніх образів, якісного відтворення певного репертуарного сегменту, можуть суттєво обмежити реальний рівень професійної та особистісної самореалізації, знизити рівень виконавських досягнень.

«Модель спеціаліста» являє собою комплекс вимог та нормативних приписів, які висуваються суспільством по відношенню до реалізації певних професійних ролей. Шляхом привласнення цих норм, еталонів суб’єктом професійної (в тому числі музично-виконавської) діяльності, їх осмислення, відбувається формування уявлень, що складають ідеальну модель себе як професіоналу, музиканта, виконавця, педагога. Ідеальна модель себе як виконавця задає очікування, визначає рівень домагань суб’єкта виконавської діяльності. Психологічними дослідженнями встановлено, що домагання та самооцінка впливають як на ефективність виконавської діяльності, так і на самопочуття, стани її суб’єкта. Зокрема, відомо, що неадекватна самооцінка, завищений рівень домагань сприяють актуалізації негативних емоційних, психофізіологічних станів перед та під час концертного виступу.

Психологічні регулятивні утвори особистісного рівню являють собою складні утвори, які не є коректним називати «образом». Однак, в своїй структурі вони містять й образні елементи, переживання, афективні ставлення. Цілеспрямоване формування цих регулятивних утворів, оптимізація їх регуляторної функції, коригування у випадку неконструктивних особливостей вимагає великої й тривалої роботи, причому не тільки в сфері навчання гри на інструменті. Концептуальні моделі себе як музиканта, виконавця, особистості тісно пов’язані з образом світу в цілому, системою ставлень особистості до музики, виконавства, мистецтва та життя.

Виконавський образ (концептуальний, цільовий, оперативний) частково обговорювався вище. Він є полімодальним, в його структуру є включеними слухові, зорові, моторні відчуття/уявлення, емоційно-чуттєвий компонент, особистісні асоціації. Наявність в структурі яскраво вираженого емоційно-чуттєвого компоненту, художнього переживання, особистісного змісту зближує концептуальний виконавський образ із виконавським образом-ціллю, хоча й не розмиває повністю межу між ними. Вказаний чуттєвий компонент, більшою чи меншою мірою, в залежності від вимог задачі, є властивим також й оперативним виконавським образам. Полімодальність та багатомірність є суттєвою особливістю будь-якого виконавського регулюючого образу. Описана так звана синестезія, взаємодія модальностей в процесі художнього сприймання та уявлення. Прикладом може бути феномен «чуючої руки» у інструменталістів.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Це цікаво:

Рівні засвоєння навчального матеріалу
Для подальшої конкретизації в деяких таксономіях розробляються спеціальні словники активних дієслів, що можуть відображати реалізацію навчальної цілі кожного типу. На сьогодні найкраще описана конкретизація пізнавальних і поведінкових навчальних цілей через виділення рівнів засвоєння навчального ма ...

Розрахункові задачі в процесі навчання хімії
Об’єм знань з хімії визначається державною програмою і конкретизується відповідними розділами підручника. У програмі відмічено, що знання з хімії повинні бути наукові, свідомі, конкретні. Розв’язання задач в хімічній освіті займає важливе місце, бо являється одним із прийомів навчання, через яке за ...

Сутність індивідуального підходу на уроках історії України
Проблемі індивідуального підходу у вихованні і навчанні дітей надавали увагу багато представників прогресивної педагогіки, як вітчизняної, так і зарубіжної. Вже в системі Я.А.Коменського – великого чеського педагога – були чітко визначені положення про те, що у процесі навчання і виховання дітей не ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com