Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Сторінка 12

Таблиця 1.2 Характеристики образів/моделей в саморегуляції виконавської діяльності

Модус регулювального образу

Модус реальності

Часова модальність

Концептуальний (виконавський) образ (еталон, ідеал)

Ідеальний/еталонний стан

Майбутнє

Образ-мета

Шлях від реального до ідеального

Зв'язок теперішнього та майбутнього

Оперативний образ реального (виконання) (перцепт)

Реальний стан

Теперішній час

Цікавою з позицій нашого дослідження і близькою за узагальненим підходом нам уявляється концепція J. Кuhl, в якій описується регулятивний підхід до дослідження детермінант активності. Зокрема, цим автором розглядаються індивідуальні особливості реалізації намірів людини. Когнітивна структура наміру, на його думку, складається із трьох компонентів: уявлень про теперішнє, минуле і майбутнє. Наміри не реалізуються, якщо дані компоненти представлені неоднаково. Вчений пов’язує успішність реалізації намірів з існуванням у людини однієї з двох “переддиспозицій”: орієнтації на дію і орієнтації на стан (за ).

Пов’язаність всіх часових модальностей в процесі перетворень відображається в базових моделях нейролінгвістичного програмування (НЛП). Одна з найбільш простих моделей – «Теперішній Стан – Бажаний Стан» («ТС-БС») – являє собою узагальнене описання регулятивного процесу. Як вказує С.Ковальов, вона може бути прикладеною до будь-якої активності людини. Згідно з нею, знаходячись у Теперішньому Стані (в більшості випадків, проблемному), людина потребує дійти певного Бажаного Стану, результату, якого вона має добитися за допомогою ресурсів та технік, які є в її розпорядженні. Важливою обставиною для нас є те, що в межах даного підходу розроблені конкретні процедури роботи зі всіма ланками базової моделі. Висунута вимога чіткого визначення та описання результату, визначення параметрів наявного стану, а також запропоновані техніки здійснення потрібних змін, процедури встановлення необхідних результатів. Вказано, що для здійснення просування у потрібному напрямку є необхідними, по-перше, ресурси, які визначаються як будь-які засоби, що можуть бути задіяними для досягнення результату, зокрема, стани, думки, почуття, стратегії, переживання, люди, події, речі; по-друге, техніки, що є прийомами та методами роботи, за допомогою яких мають здійснюватися необхідні зміни. Отже, володіння відповідними техніками може розглядатися, з одного боку, як характеристика сформованості відповідних функціональних ланок регулятивного процесу, з іншого, – як певний особистісний ресурс, різновид засобів саморегуляції.

Конкретизуючи зміст регулятивних процесів по відношенню до музично-виконавської діяльності, ми виділили конкретні кола вмінь, які є необхідними для здійснення її ефективної саморегуляції:

вміння працювати над образом потрібного майбутнього (образом себе як фахівця, виконавським образом, образом потрібного функціонального стану), створювати, перетворювати, збагачувати, конкретизувати його;

вміння оптимально (в залежності від своїх можливостей та об’єктивних обставин) визначати, чітко формулювати ціль, конкретизувати умови її досягнення, визначати необхідні й доступні ресурси та засоби досягнення, планувати процес руху до неї;

вміння усвідомлювати та аналізувати теперішній стан як в своєму професійному та особистісному розвитку як фахівця-музиканта, так і в ситуації реальної виконавської діяльності (вміння слухати себе, реально оцінювати власне виконання, вміння сприймати та оцінювати власний психофізіологічний стан).

Вказані вміння ми вважаємо основними, оскільки вони забезпечують функціонування регулятивного контуру, повноцінність його структурно-функціонального аспекту. Втім, потрібне також забезпечення повноцінності змістовної сторони регуляторного процесу, тобто яскравості, афективної забарвленості, стійкості, керованості, структурної складності образів, які є основним засобом саморегуляції виконавської діяльності. Це забезпечується колом вмінь, які ми назвали додатковими, а саме:

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13

Це цікаво:

Принцип наочності у навчанні
Коріння принципу наочності знаходимо в народній педагогіці, підтвердженням чого є такі вислови: "Краще раз побачити, ніж сто разів почути", "Бурчання наскучить, приклад научить", "Приклад кращий за правило" та ін. Суть і психологічна основа цього принципу буде зрозуміл ...

Ефективна профілізація як перспектива розвитку профільного навчання
Профільне навчання – це засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що дає змогу шляхом змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу забезпечити повніше врахування інтересів, нахилів і здібностей учнів, створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхніх професійних ...

Формування педагогічної парадигми, яка ґрунтується на ідеології рівноправ’я
З розвитком демократії й поширенням принципів відкритого суспільства одним з найважливіших соціально-культурних завдань стає подолання всіх видів дискримінації й придушення вільного розвитку особистості, у тому числі за ознакою статі. Освіта й виховання грають в цьому процесі одну з найважливіших р ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com