Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Сторінка 13

вміння створювати в уяві полімодальний, складний, емоційно забарвлений, осмислений образ;

вміння цілеспрямовано зосереджуватися на перцептивному/уявному образі, його сторонах, деталях; переключати увагу на потрібні сторони, розподіляти її;

вміння використовувати образи для регуляції емоційних станів.

Якщо основні вміння передбачають оволодіння відповідними техніками, стратегіями мисленнєвої активності, додаткові вміння відображають рівень розвитку, культуру таких психічних функцій, як творча уява, увага виконавця, емоційно-почуттєва сфера.

Підводячи підсумки, ми констатуємо, що в системі саморегуляції виконавської діяльності можна виділити структурно-функціональний аспект, який віддзеркалює сформованість всіх основних ланок регулятивного контуру, та змістовно-психологічний, який охоплює специфічні для даного виду активності засоби, що використовуються суб’єктом для забезпечення та змістовного наповнення регулятивного процесу. В якості психічного засобу саморегуляції може виступати будь-який психічний процес, психічна функція, внутрішнє утворення, особистісний зміст. Отже, коло психічних засобів саморегуляції є неоглядним. Однак в своїй роботі ми розглядаємо образи, що є включеними в структуру регулятивного процесу, в якості основного засобу саморегуляції виконавської діяльності. Операційне забезпечення регулятивної метадіяльності ми розглядаємо як регулятивні вміння, виділяючи серед них основні (забезпечують функціонування регулятивного контуру як пов’язання часових модальностей у внутрішній активності суб’єкта) та додаткові (забезпечують повноцінне функціонування психічного образу в структурі регулятивного процесу).

Отже, процес саморегуляції розглядається як активність суб’єкта, спрямована на створення та деталізацію образу майбутнього (бажаного, потрібного) стану в системі виконавської діяльності, на адекватне оцінювання реального (теперішнього) стану, а також на знаходження ресурсів, засобів, способів, шляхів з’єднання теперішнього з майбутнім, реального з бажаним.

Страницы: 8 9 10 11 12 13 

Це цікаво:

Методичні рекомендації щодо оптимізації процесу формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій
Основними методичними рекомендаціями, які на нашу думку будуть оптимізувати процес формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій є: Взаємодія видів мистецтва у вузівській практиці має здійснюватися на базі значущих для юнацького віку видів ...

Теоретичні засади діяльності учіння
1. Концепція научування та учбова діяльність. 2. Учбова діяльність як психолого-дидактична проблема. 3. Структура учбової діяльності і розвиток учнів. 4. Пізнавальна дія як компонент учіння (дидактичний аспект). Ключові поняття: научування, учіння, структура учбової діяльності, учбова задача, учбов ...

Порушення темпу мовлення
Одним з виразних засобів усного мовлення є її темп. Нормальному темпу мовлення властиво то вповільнення, то прискорення. Зазначені коливання у швидкості висловлень будуть залежати від швидкості проголошення фонем, слів, фраз і від частоти й тривалості пауз між словами й реченнями. Необхідною умовою ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com