Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Сторінка 13

вміння створювати в уяві полімодальний, складний, емоційно забарвлений, осмислений образ;

вміння цілеспрямовано зосереджуватися на перцептивному/уявному образі, його сторонах, деталях; переключати увагу на потрібні сторони, розподіляти її;

вміння використовувати образи для регуляції емоційних станів.

Якщо основні вміння передбачають оволодіння відповідними техніками, стратегіями мисленнєвої активності, додаткові вміння відображають рівень розвитку, культуру таких психічних функцій, як творча уява, увага виконавця, емоційно-почуттєва сфера.

Підводячи підсумки, ми констатуємо, що в системі саморегуляції виконавської діяльності можна виділити структурно-функціональний аспект, який віддзеркалює сформованість всіх основних ланок регулятивного контуру, та змістовно-психологічний, який охоплює специфічні для даного виду активності засоби, що використовуються суб’єктом для забезпечення та змістовного наповнення регулятивного процесу. В якості психічного засобу саморегуляції може виступати будь-який психічний процес, психічна функція, внутрішнє утворення, особистісний зміст. Отже, коло психічних засобів саморегуляції є неоглядним. Однак в своїй роботі ми розглядаємо образи, що є включеними в структуру регулятивного процесу, в якості основного засобу саморегуляції виконавської діяльності. Операційне забезпечення регулятивної метадіяльності ми розглядаємо як регулятивні вміння, виділяючи серед них основні (забезпечують функціонування регулятивного контуру як пов’язання часових модальностей у внутрішній активності суб’єкта) та додаткові (забезпечують повноцінне функціонування психічного образу в структурі регулятивного процесу).

Отже, процес саморегуляції розглядається як активність суб’єкта, спрямована на створення та деталізацію образу майбутнього (бажаного, потрібного) стану в системі виконавської діяльності, на адекватне оцінювання реального (теперішнього) стану, а також на знаходження ресурсів, засобів, способів, шляхів з’єднання теперішнього з майбутнім, реального з бажаним.

Страницы: 8 9 10 11 12 13 

Це цікаво:

Самостійна робота учнів з математики в навчальному процесі початкової школи
Тепер освіта зорієнтована на індивідуальний розвиток особистості, тому вчитель повинен цілеспрямовано формувати в учнів здібності до самореалізації і саморозвитку, цілеспрямовано формувати і розвивати окремі якості учня, які допоможуть йому "знайти себе" і реалізувати свій потенціал. А пр ...

Шляхи формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів у процесі вивчення інформаційних технологій
Як зазначалось у першому розділі, поняття естетичної культури є багатомірним і складним. А це відповідно вказує на те, що естетична культура не може мати якогось єдиного універсального критерію. Саме тому в соціально-педагогічній літературі пропонується визначати рівень сформованості естетичної кул ...

Методи стимулювання навчальної діяльності молодших школярів
Озброєння вчителя методами стимулювання навчальної діяльності молодших школярів значною мірою сприятиме підвищенню ефективності навчально-виховного процесу. Найпоширеніші методи цієї групи — методи емоційного стимулювання навчальної діяльності, створення ситуації успіху в навчанні, сприятливого мор ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com