Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Сторінка 2

В залежності від рівня організації індивідуальності прийнято виділяти 3 основні рівні саморегуляції: функціональний (біологічний, фізіологічний – рівень індивіда); операціональний (предметний – рівень суб’єкта діяльності); мотиваційний (особистісний, духовний – рівень особистості), хоча існують й інші моделі рівневої структури саморегуляції. Зокрема, Б. Зейгарник виділяє два рівні саморегуляції поведінки: 1) операційно-технічний, пов’язаний із свідомою організацією дії з допомогою засобів, спрямованих на її оптимізацію; 2) мотиваційний, пов’язаний з організацією загальної спрямованості діяльності з допомогою свідомого керівництва своєю мотиваційно-потребовою сферою. У рамках мотиваційного рівня саморегуляції нею було описано дві форми: саморегуляцію як вольову поведінку та саморегуляцію як одну зі складових діяльності переживань. Специфіка другої форми саморегуляції полягає в гармонізації мотиваційної сфери, подоланні внутрішніх конфліктів і протиріч на основі свідомої перебудови і породження нових смислів. Воля ж розглядається як механізм подолання перешкод на шляху до досягнення мети. В руслі мотиваційного підходу здійснені дослідження Л. Гримака, Є. Ільїна та ін. На їх думку, особистісно-мотиваційний рівень саморегуляції забезпечує усвідомлення мотивів власної діяльності, управління мотиваційно-потребовою сферою. Здатність довільного управління власною мотиваційною сферою розглядається Є. Ільїним як важливіша характеристика людини і показник її зрілості. На думку Л. Гримака, мотиваційна саморегуляція полягає в тому, що особистість усвідомлено переглядає свою мотивацію, коректує установки та спонукання, які її не влаштовують.

Серед механізмів, які забезпечують мотиваційний рівень саморегуляції, поряд з рефлексією виділяють утворення смислових зв’язків. О. Леонтьєв вважав основним регулятором активності особистісний смисл. Саме смислові зв’язки, що породжуються особистістю, забезпечують процес управління власною мотивацією в критичних ситуаціях. Смисловий рівень саморегуляції виділяє І. Чеснокова, яка розуміє його як управління безпосереднім перебігом поведінкового акту на всіх етапах його розгортання від мотиваційних детермінант до кінцевого ефекту; другий рівень, на її думку, – це дія самоконтролю. Рівень особистісної регуляції діяльності як здібність до організації власної активності у відповідності до об’єктивних вимог та активності інших людей, а також рівень психічної регуляції як регуляції психічних процесів, якостей і станів розглядала К.Абульханова-Славська при дослідженні цілісного контуру регуляції, який створюється суб’єктом.

Регуляція особистістю своїх функціональних станів, коли саморегуляція (або психічна регуляція, психорегуляція) виступає як особлива діяльність, є предметом особливого напрямку досліджень. Представник цього напрямку Л. Дика розглядає саморегуляцію як системну якість особистості та самостійний вид діяльності суб’єкта. На її думку, саморегуляція є цілісною системою взаємодії професійної діяльності, екстремальних умов, особистості та психологічних механізмів регуляції функціональних станів (за ). За визначенням В. Смоленцевої, психічна саморегуляція – це «активний творчий процес відображення регуляції систем організму у свідомості суб’єкта,… спрямоване на адекватне умовам майбутньої діяльності функціонування систем організму та формування (збереження) необхідного психічного стану». Дослідниця виділяє 3 аспекти психічної регуляції: психорегуляція як здібність особистості; як діяльність з опанування засобами та прийомами психорегуляції та їх застосування в професійній діяльності; а також як система використованих засобів самовпливу. Питання психорегуляції досліджували фахівці у галузях спорту, мистецтва, медицини.

Н. Сидоренко, на підставі аналізу літературних джерел, зробила висновок, з яким ми погоджуємося, що у сучасній психологічній літературі поняття саморегуляції зустрічається у декількох контекстах: саморегуляція особистості, саморегуляція стану, саморегуляція діяльності та поведінки та психологічна або ж психічна саморегуляція. Отже, поняття саморегуляції є багатозначним.

В цілому, на думку В. Моросанової, різні підходи в дослідженні проблем саморегуляції можна умовно розмістити на континуумі «особистість-діяльність», де на крайніх полюсах розміщуються або ті концепції, що розглядають особистісну регуляцію без включення до діяльнісного контексту, або ті, що представляють операціональний підхід до довільних процесів. Однак, позиції конкретних авторів рідко можуть бути віднесеними до цих крайностей; існують також концепції, в межах яких створюються спроби описати взаємодію особистісного та операціонального аспектів як цілісний процес саморегуляції довільної активності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Методичні можливості казки як літературного жанру для розвитку уяви
Казка відома дітям з дошкільних років. ЇЇ привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти з захопленням грають у вовків і лисиць, з любов’ю готують маскарадні костюми зайців і півників, а на дитячих ранках з інтересом відтворюють повадки улюблених казкових персонажів. Однак це не мо ...

Валеодіагностика в системі оцінювання стану здоров'я і резервних можливостей школярів старшого шкільного віку
До життєво важливих проблем усього людства належить і здоров'я людей. Екологічна, соціально-економічна та демографічна кризи в Україні призвели до значного зниження рівня здоров'я населення, особливо дітей та підлітків. Основними причинами зниження можна вважати недбале ставлення до власного здоров ...

Вплив підлітків на процес та механізми адаптування їх однолітків
Робота психолога зі старшокласниками легша, ніж із підлітками, бо актуальна у підлітковому віці проблема мотивації навчання – відходить на 2 місце. Втрачають своє значення і багато інших проблем. Але їх заступають нові. Для десятикласників важливою стає соціально – психологічна адаптація до нового ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com