Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Сторінка 7

Прийнята суб’єктом виконавської діяльності ціль повинна бути співвіднесена із конкретними обставинами (зовнішніми та внутрішніми), вимогами діяльності, ситуацією, в якій відбувається її розгортання. Відображення суб’єктом умов діяльності передбачає створення ним внутрішньої (суб’єктивної) моделі значимих умов діяльності. Відображення цих умов, значимість яких визначається прийнятою суб’єктом ціллю, допомагає сформувати програму, знайти оптимальний шлях досягнення цілі. Уявлення суб’єкта про вимоги та умови діяльності позначаються поняттям «концептуальна модель». В загальній та інженерній психології визначені поняття «концептуальна модель», «оперативний образ» та «образ-ціль». Найбільш ємким поняттям є «концептуальна модель». В ній фіксується момент відображення об’єкту та ситуації активності у всій їх повноті. Вона розглядається як основний внутрішній засіб діяльності, який створюється в процесі оволодіння та здійснення діяльності. В цю модель є включеним життєвий досвід людини, знання, отримані під час навчання, а також інформація, яка поступає під час здійснення діяльності. Отже, концептуальна модель є відносно постійним фоном дій людини, базою для прийняття рішень. Вона характеризується значною інформаційною надмірністю, при чому реально актуалізується й усвідомлюється тільки той предметний зміст образу, який є необхідним для вирішення конкретної задачі в процесі здійснення діяльності. Концептуальна модель є цілісним динамічним образом, в якому відображається нормативна, з точки зору суб’єкта, динаміка і структура об’єкту.

Із концептуальною моделлю на «полюсі суб’єкта» можна співвіднести модель себе як виконавця, узагальнений ідеальний образ себе у музично-виконавчій ролі, «Я-ідеальне» музиканта, тобто, Я-концепцію особистості. На «полюсі твору» із концептуальною моделлю співвідноситься виконавський образ, виконавська концепція. Концептуальний образ впливає на ціль, визначаючи її зміст, однак сам він не є ціллю. Як вказують Н. Завалова, Б. Ломов та В.Пономаренко, образ набуває якості цілі, спонукальної сили за умов надання йому особистісного смислу, пов’язування із певним мотивом або системою мотивів особистості. Отже, необхідною, хоча й недостатньою умовою успішності процесу цілеутворення, дієвості цілі є наявність багатої, деталізованої, диференційованої, адекватної об’єкту його концептуальної моделі.

Це положення по відношенню до роботи над твором відображається в загальноприйнятій думці про те, що основним засобом саморегуляції суб’єкта музично-виконавської діяльності в процесі її здійснення виступає виконавський образ (художній образ, виконавська концепція). Виконавський концептуальний образ є більшим, ніж тільки уявлення про звучання, якого необхідно досягти. Він відрізняється від звукового образу музичного твору, оскільки охоплює також поетичний, ідейний та емоційний зміст, опосередковується образом світу суб’єкта. Як вказує Т. Зеленкова, виконавський образ тому й проявляє прихований в нотному тексті зміст твору, що пропускає його через всі рівні ієрархічної системи образу світу виконавця. Перехід на творчий рівень виконання відбувається тоді, коли у виконавця виникає уявлення (розуміння) твору у вигляді художнього образу, яке через цілісне бачення твору дозволяє керувати музично-виконавською діяльністю.

В. Пєтухов визначає такі характеристики виконавського образу:

1.Цілісність, повнота, завершеність оволодіння формою музичного твору;

2.Яскравість асоціативного уявлення в емоційному переживанні образу;

3.Інтуїтивність, відсутність у суб’єкта повного знання про зміст твору, добудування цього змісту;

4.Неповне усвідомлення процесу породження образу;

5.Невичерпність вдосконалювання образу та його звукових інтерпретацій;

6.Безперервне суб’єктне до-означення образу (за ).

Отже, для виконавського образу є властивими динамічність, багатомірність, осмисленість, емоційна насиченість, складна взаємодія - діалектика свідомого та неусвідомленого. Таким чином, сутність феномену виконавського образу дозволяє розглядати його як різновид концептуальної моделі, специфічної саме для музично-виконавської діяльності.

В концептуальному виконавському образі можуть бути виявленими нормативна та смислова сторони. Нормативна сторона визначається нотним текстом, традиціями виконання, належністю виконавця до певної виконавської традиції, школи, і відображає суспільні норми, які визначають допустимий діапазон виконавських рішень. Суб’єктивною формою існування суспільних приписів щодо виконання є уявлення про еталон виконання. Прийняття (формування) суб’єктом виконавської діяльності еталону виконання передбачає наявність позитивного емоційного забарвлення образу, «погодження» з ним, що сприяє його перетворенню на виконавський образ-ціль. Втім, еталон є переломленим особистістю віддзеркаленням культуральних, суспільних вимог, що по відношенню до особистості є зовнішніми. Формування еталону відбувається на рівні засвоєння норм діяльності. Наявність внутрішнього виконавського образу-еталону є необхідною, але не достатньою умовою художнього виконання. Більш глибокий рівень перетворення художньої інформації, закодованої в нотному тексті, характеризується створенням глибоко індивідуалізованого, емоційно зарядженого уявлення про зміст та втілення твору, яке набуває спонукальної сили, переживається як ідеал. Наявність концептуального виконавського образу у формі ідеалу забезпечує умови для досягнення високих художніх результатів, зокрема, сприяє створенню сприятливих емоційних станів (натхнення) в ситуації виконання. Аналогічно, еталон та ідеал можуть позначати модуси концептуальної моделі виконавця/педагога/музиканта, яка складається у студента і визначає спрямованість його роботи над собою як суб’єктом виконавської діяльності.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Це цікаво:

Експериментальне дослідження щодо удосконалення розвитку мовлення у молодших школярів
Експериментально-дослідницька робота проводилася в гімназії №1 ім.К.Д.Ушинського в м. Сімферополі у двох паралельних класах в період проходження переддипломної практики. Обидва класи поділяються на 2 групи і в кожній групі свій учитель. Тому експеримент був проведений на одній підгрупі з 2-А класу, ...

Навчальні заклади України, що готують фахівців-біотехнологів
Починаючи з 2001 року, у мережі вищих навчальних закладів Україні відкриваються факультети біотехнології, створюються умови для здобуття вищої освіти професійно вмотивованій молоді, в навчальний процес впроваджуються інноваційні педагогічні технології. На даний час в Україні фахівців-біотехнологів ...

Погляди на моральне виховання в педагогічні спадщині В.О.Сухомлинського
В розробку проблеми морального виховання вагомий внесок зробив відомий педагог В. Сухомлинський. В. О. Сухомлинський розглядав творчу діяльність учня не лише як вищу форму активності й самостійності, а й як найбільшу радість у духовному житті людини, за допомогою чого відбувається моральне вихованн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com