Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Включаючись у систему регуляції виконавської діяльності, концептуальна модель, разом із іншими особистісними змістами, такими, як цінності, ставлення, спрямованість, мотиви особистості, змісти її самосвідомості, створює фундамент для постановки цілі. Характеристики цілі, повнота уявлень про неї, яскравість відповідного образу, мотиваційна значимість, особистісний смисл, пов'язаний з нею, значною мірою визначають ступінь суб’єктної активності, спрямованої на її досягнення, й отже, виступають чинниками успіху діяльності.

Суб’єктивна модель умов виконавської діяльності є джерелом інформації, яка повинна бути врахованою при формуванні програми дій. Причому умови можуть бути як зовнішніми (норми, що задаються до виконання, обставини, в яких воно розгортається), так і внутрішніми (психофізіологічні особливості суб’єкта, рівень його здібностей та майстерності). Дефекти суб’єктивної моделі (невірні уявлення про потрібне виконання, можливі художні та технічні засоби його досягнення, неповнота відображення значимих сторін художнього, звукового образу) визначають й дефекти прийнятої програми дій. Встановлено, що діяльність не може здійснюватися в оптимальному режимі, поки не будуть складені досить повні та конкретні уявлення про необхідні умови, що її забезпечують. Це стосується й роботи над засвоєнням технічних навичок та вмінь (необхідність чіткого уявлення про потрібний звуковий результат, спосіб рухового вирішення технічної задачі), й роботи над твором (необхідність чіткого уявлення про художній образ, засоби музично-виконавської виражальності, що мають бути використаними), й ситуації його публічного виконання (необхідність чіткого уявлення про потрібний стан та шляхи його актуалізації). Суб’єктивна модель умов виконавської діяльності є динамічним утвором, який має перетворюватися в процесі діяльності, доповнюватися та уточнюватися. Відомо, що виконавський образ формується не тільки як результат попереднього продумування, аналізу нотного тексту; він конкретизується, збагачується, деталізується в процесі роботи за інструментом, набуття виконавцем реальних слухових та тілесно-рухових вражень від виконання твору та його фрагментів. Рівень технічних можливостей, виконавської майстерності музиканта також впливає на зміст уявлень про потрібне виконання, шляхи його досягнення. Не тільки техніка залежить від звукового ідеалу, але і сам ідеал складається в значній мірі під впливом техніки.

Отже, програма дій з досягнення цілі тісно пов’язана з моделлю значимих умов виконавської діяльності. Вона може мати різний рівень усвідомленості суб’єктом, конкретності й розгорнутості. При виконанні звичних дій в звичних умовах програма може й не усвідомлюватися (тобто дія автоматизується, стає навичкою), але її прийняття, формування повинно відбуватися свідомо, з відбором тих компонентів, які мають її здійснювати в подальшому, без врахування ступеня усвідомленості. Особливого значення ця обставина набуває на таких актуальних відрізках виконавської діяльності, як формування технічних навичок, початкова робота над твором, коли закладається фундамент для наступного технічного розвитку \ художнього виконання, тому робота в цей час повинна бути безпомилковою.

Здійснення програми дій у виконавській діяльності завжди потребує врахування реального її втілення, оцінки його відповідності поставленій цілі. Саме оцінка суб’єктом результатів своєї діяльності виступає передумовою того, що його діяльність є не тільки «цілеспрямованою», а й «ціледосягаючою». Необхідність навчання учнів вмінню контролю та оцінки своєї діяльності підкреслюється багатьма вченими та методистами. В фортепіанній методиці це положення конкретизується у вимозі формувати у учня-виконавця вміння «слухати себе», оцінювати власне виконання, бути уважним до його якості . Для ефективного здійснення контролю над виконанням учень повинен мати чіткі критерії успіху та інформацію про реальний результат. Недостатня точність інформації про результат та невизначеність критеріїв (уявлення про еталон) значно знижують ефективність цілеспрямованої регуляції діяльності.

Для оцінювання реального виконання необхідне його відображення у вигляді образу. Образ, який формується в процесі здійснення конкретної дії та відображає різноманітну інформацію про об’єкт, дію, стан суб’єкту, називається оперативним. На відміну від концептуальної моделі, оперативний образ є пов’язаним з конкретним етапом перебігу діяльності. Він є прагматичним (підкореним задачі), адекватним (відповідним до задачі), специфічним (придатним тільки до конкретної задачі), лаконічним (обмеженим від сторін, не потрібних для вирішення задачі), динамічним. Оперативний виконавський образ може бути перцептивним образом реального виконання (звучання, виконавського акту), уявним образом потрібного звучання, виконавської дії або їх єдності, а також образом пам’яті. Об’єднує всі ці різновиди оперативного образу те, що вони є включеними до регуляції конкретних виконавських дій, а їх зміст, повнота, яскравість, стійкість визначаються вимогами виконавських задач, які постають в конкретних умовах здійснення виконавської діяльності.

Це цікаво:

Форми організації навчання
1. Загальне поняття про форму організації навчання як дидактичну категорію. 2. Розвиток форм організації навчання. 3. Класно-урочна система як різновид масового навчання. Урок. 4. Дидактичні основи побудови навчального процесу на уроці. 5. Актуальні проблеми організації навчального процесу в школі. ...

Методичні рекомендації щодо оптимізації процесу формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій
Основними методичними рекомендаціями, які на нашу думку будуть оптимізувати процес формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій є: Взаємодія видів мистецтва у вузівській практиці має здійснюватися на базі значущих для юнацького віку видів ...

Проблема в педагогіці та методиці
Сучасне інформаційне суспільство рухається шляхом розвитку творчого мислення людини. Творча людина може успішно адаптуватися в суспільстві, протистояти негативним обставинам, знаходити позитивні виходи зі складних життєвих ситуацій, вона здатна до самореалізації своїх можливостей, саморозвитку. Але ...