Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Отже, необхідною умовою досягнення цілі є здійснення контролю, оцінки та внесення коректив в процес діяльності, що передбачає відображення у свідомості виконавця реального звучання, взагалі реального положення в системі виконавської діяльності (в тому числі свого стану, особливостей свого функціонування як суб’єкта виконавської діяльності), у формі оперативного образу. Його адекватне усвідомлення та оцінка утруднюються, зокрема під час публічного виконання, через спрямованість уваги не тільки на слуховий образ, але й на вирішення численних виконавських задач, особливості функціонального стану музиканта, специфіку його просторового розташування, близький контакт з інструментом. Це призводить до того, що сам виконавець свою гру сприймає не так, як слухачі. Це вірно і в навчальних ситуаціях. У учнів недостатній слуховий контроль може бути також пов'язаний з тим, що домінуюча модальність перцептивного входу (провідна репрезентативна система) у них є не слуховою, а тілесною або зоровою. В цьому випадку учень концентрується або на нотах чи клавішах, які треба натиснути, або на тілесних/моторних відчуттях, слухова ж сторона виконання усвідомлюється недостатньо. Неадекватне сприймання реального стану виконання призводить до неможливості здійснити потрібну корекцію дій, що зашкоджує успішному вирішенню виконавських задач, ефективному перебігу діяльності. Тому формування у учня вміння слухати себе, здійснювати слуховий самоконтроль вважається одним з важливіших завдань музично-виконавської педагогіки.

Основне значення ланок оцінювання результатів та критеріїв успішності виконання полягає у визначенні розходжень між досягнутим результатом та ціллю. Інформація про це розходження використовується для корекції системи саморегулювання. Коригувальні зміни можуть вноситися не тільки у програми, а й в інші ланки процесу саморегуляції виконавської діяльності: можуть трансформуватися, конкретизуватися, уточнюватися цілі та критерії їх досягнення, збагачуватися, диференціюватися, перетворюватися, переосмислюватися концептуальні моделі виконання, доповнюватися, перебудовуватися програми виконавських дій, деталізуватися та переосмислюватися оцінки перебігу діяльності. Зміни у різних ланках системи регуляції виконавської діяльності призводять до змін ефективності всієї діяльності в цілому.

Розглянувши структурну сторону усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності, можна дійти до висновку, що цілісний процес усвідомленої саморегуляції є, з одного боку, включеним до музично-виконавської діяльності, з іншого, – є надбудованим над нею. За своєю сутністю та структурою він складає нібито «діяльність другого порядку», тобто фактично є метадіяльністю. За її здійснення суб’єкт встає в позицію «над» діяльністю, здійснює рефлексію над її ланками, перш за все, у випадках з’явлення труднощів в її перебізі, просуванні до цілі. В залежності від об’єкту рефлексії виділяються описані вище рівні та різновиди саморегуляції, як-то мотиваційний (об’єктом є система мотивів, особистість в цілому), діяльнісний/операційний (об’єктом є перетворююча світ активність, діяльність, її організація), психофізіологічний (об’єктом є психофізіологічні стани та процеси суб’єкта). Для успішного здійснення виконавської діяльності її суб’єкт повинен здійснювати саморегуляцію на всіх рівнях. У випадку зміни об’єкту регуляції структурно-функціональна система її процесу є тою ж, в той час як образи (моделі), якими опосередковуються процеси саморегуляції, є специфічними для кожного рівню (Таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 Зміст регулятивних образів/моделей в залежності від об’єкту саморегуляції

Це цікаво:

Зміст поняття „інтеграція навчання”. Історичний аспект проблеми інтеграції змісту освіти
Інтеграція є однією з найперспективніших інновацій, яка здатна вирішити чисельні проблеми системи сучасної початкової освіти. Звичайно, система інтегрованого навчання ще недостатньо опрацьована, а тому неоднозначно сприймається багатьма педагогами. Її повне теоретичне обґрунтування та запровадження ...

Дослідження роботи лічильників імпульсів
Мета роботи: ознайомитись з принципом роботи та схемотехнікою цифрових лічильників імпульсів, їх основними характеристиками та сферою використання; набути практичних умінь роботи з цифровими інтегральними схемами. Обладнання: монтажна плата, радіодеталі (згідно поданої схеми), паяльник, монтажні пр ...

Організація творчої діяльності
Багато хто вважає, що творчий процес є можливим тільки у періоди якогось “натхнення”. Це глибока помилка: звісно добре, коли дослідження настільки захоплюють, що з'являється творчий порив, але для досягнення кінцевої мети важливий не так порив, як копітка і добре організована праця. Оманою є те, що ...