Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

Сторінка 9

Отже, необхідною умовою досягнення цілі є здійснення контролю, оцінки та внесення коректив в процес діяльності, що передбачає відображення у свідомості виконавця реального звучання, взагалі реального положення в системі виконавської діяльності (в тому числі свого стану, особливостей свого функціонування як суб’єкта виконавської діяльності), у формі оперативного образу. Його адекватне усвідомлення та оцінка утруднюються, зокрема під час публічного виконання, через спрямованість уваги не тільки на слуховий образ, але й на вирішення численних виконавських задач, особливості функціонального стану музиканта, специфіку його просторового розташування, близький контакт з інструментом. Це призводить до того, що сам виконавець свою гру сприймає не так, як слухачі. Це вірно і в навчальних ситуаціях. У учнів недостатній слуховий контроль може бути також пов'язаний з тим, що домінуюча модальність перцептивного входу (провідна репрезентативна система) у них є не слуховою, а тілесною або зоровою. В цьому випадку учень концентрується або на нотах чи клавішах, які треба натиснути, або на тілесних/моторних відчуттях, слухова ж сторона виконання усвідомлюється недостатньо. Неадекватне сприймання реального стану виконання призводить до неможливості здійснити потрібну корекцію дій, що зашкоджує успішному вирішенню виконавських задач, ефективному перебігу діяльності. Тому формування у учня вміння слухати себе, здійснювати слуховий самоконтроль вважається одним з важливіших завдань музично-виконавської педагогіки.

Основне значення ланок оцінювання результатів та критеріїв успішності виконання полягає у визначенні розходжень між досягнутим результатом та ціллю. Інформація про це розходження використовується для корекції системи саморегулювання. Коригувальні зміни можуть вноситися не тільки у програми, а й в інші ланки процесу саморегуляції виконавської діяльності: можуть трансформуватися, конкретизуватися, уточнюватися цілі та критерії їх досягнення, збагачуватися, диференціюватися, перетворюватися, переосмислюватися концептуальні моделі виконання, доповнюватися, перебудовуватися програми виконавських дій, деталізуватися та переосмислюватися оцінки перебігу діяльності. Зміни у різних ланках системи регуляції виконавської діяльності призводять до змін ефективності всієї діяльності в цілому.

Розглянувши структурну сторону усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності, можна дійти до висновку, що цілісний процес усвідомленої саморегуляції є, з одного боку, включеним до музично-виконавської діяльності, з іншого, – є надбудованим над нею. За своєю сутністю та структурою він складає нібито «діяльність другого порядку», тобто фактично є метадіяльністю. За її здійснення суб’єкт встає в позицію «над» діяльністю, здійснює рефлексію над її ланками, перш за все, у випадках з’явлення труднощів в її перебізі, просуванні до цілі. В залежності від об’єкту рефлексії виділяються описані вище рівні та різновиди саморегуляції, як-то мотиваційний (об’єктом є система мотивів, особистість в цілому), діяльнісний/операційний (об’єктом є перетворююча світ активність, діяльність, її організація), психофізіологічний (об’єктом є психофізіологічні стани та процеси суб’єкта). Для успішного здійснення виконавської діяльності її суб’єкт повинен здійснювати саморегуляцію на всіх рівнях. У випадку зміни об’єкту регуляції структурно-функціональна система її процесу є тою ж, в той час як образи (моделі), якими опосередковуються процеси саморегуляції, є специфічними для кожного рівню (Таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 Зміст регулятивних образів/моделей в залежності від об’єкту саморегуляції

Об’єкт саморегуляції

Регулятивні образи

Система мотивів, цінностей, ставлень особистості виконавця

Я-концепція виконавця, Я-ідеальне, Я-реальне, модель професіонала, самооцінка

Виконавська діяльність, її організація та операційний склад

Виконавська концепція, уявлення про художній образ, образ потрібного виконання, образ реального виконання

Психофізіологічні стани та процеси суб’єкту виконавської діяльності

Уявлення суб’єкту про потрібний (оптимальний) стан та психофізіологічне функціонування, усвідомлення наявного стану, особливостей психофізіологічного функціонування у виконавській діяльності

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Це цікаво:

Використання народних ігор у вихованні школярів молодшого шкільного віку
Проблема широкого використання народних ігор у педагогічному процесі школи - це одна з актуальних проблем духовно - культурного відродження. С. Русова наголошує на значенні народних ігор як прадавнього результативного засобу виховання дітей. Поряд з усною народною творчістю, традиціями, пізнанням п ...

Досліди Резерфорда. Планетарна модель
У 1911 році фізик Ернест Резерфорд (1871-1936) опромінював найтонші шари металу ядрами Гелію (α-частинками). Більшість α-частинок вільно проходили крізь фольгу, але невелика їх частина відбивалася — «рикошетила», немов від удару об щось тверде. На той час вчені давно зійшлися в думці, що ...

Орфографічні ігри
1. Розсипані літери. Ціль: формування навиків поєднання букв в слові. Хід роботи: викладач пише великими літерами на аркуші паперу слова та, не показуючи його, розрізає на букви, кажучи: «Було в мене слово. Воно розсипалося на літері». Потім показує літери і розсипає їх на столі: «Хто швидше здогад ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com