Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Сторінка 1

Опанування вмінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності виступає як важливий спосіб підвищення успішності цієї діяльності за рахунок оволодіння засобами та техніками її регуляції. Разом з тим, опанування вказаними вміннями як операціональним забезпеченням процесу саморегуляції виступає тільки одним з чинників, що впливає на розвиток загальної здатності суб’єкта керувати власною активністю. Розглянемо спочатку загальні питання щодо особливостей, чинників та педагогічних умов розвитку саморегуляції.

Сформованість системи саморегуляції може бути охарактеризована як через особливості, що пов’язані з реалізацією окремих функцій регуляторного процесу (постановкою, прийняттям та утриманням цілей; створенням моделі значимих умов; програмуванням виконавських дій; оцінкою результатів), так і через особливості, що є характеристиками цілісної системи саморегуляції, а саме:

адекватність всіх блоків регуляції умовам діяльності;

усвідомленість;

гнучкість процесу регуляції;

надійність та сталість функціонування регуляторних блоків та їх структури в умовах психічного напруження;

загальний рівень саморегуляції.

Для визначення ефективності діяльності мають значення всі вказані характеристики, але у випадку виконавської діяльності, з наявним в її структурі актуальним відрізком публічного виконання твору, особливого значення набуває надійність та сталість здійснення виконавської діяльності в умовах концертного виступу. В зв’язку з цим в дослідженнях даної проблематики нерідко саморегуляцію розглядають майже виключно як засіб забезпечення такої надійності, обмежують її зміст саме функціонуванням музиканта в умовах публічного виконання (див. 1. 2.).

Сталі (відносно сталі) індивідуально своєрідні характеристики психічного функціонування прийнято позначати як стильові. По відношенню до індивідуальних особливостей саморегуляції суб’єкта виконавської діяльності можна було б говорити про індивідуальний стиль саморегуляції (суб’єкта) виконавської діяльності. Однак існує більш загальне поняття індивідуального стилю саморегуляції (загального), яке позначає «індивідуальні особливості системи саморегуляції людини, що стійко проявляються в різних видах довільної активності, в поведінці і практичній діяльності» . Дослідниками, що розробляють стильовій напрямок у вивченні саморегуляції, система саморегуляції та її стильові характеристики розглядаються як феномени високого ступеню узагальненості, що характеризують особистість в цілому. Саморегуляцію ж у конкретних видах діяльності та активності вони розглядають як проекцію системи саморегуляції суб’єкта в конкретний вид діяльності. Не заперечуючи тісний зв'язок між узагальненими стильовими особливостями саморегуляції та особливостями саморегуляції в конкретній діяльності, все ж ми не можемо з повною впевненістю вважати вказані феномени такими, що взаємооднозначно визначають один одного. Відомо, що окремі сторони регуляції виконавської діяльності можуть мати не загальний, а парціальний характер. Наприклад, така характеристика суб’єкта виконавської діяльності, як артистичність, не завжди проявляється в інших, не пов’язаних з виконавством, ситуаціях . Разом з тим, не можна заперечувати, що такі особистісні риси, що є одночасно й регуляторно-особистісними якостями і визначають стильові особливості саморегуляції особистості, як самостійність, ініціативність, активність, відповідальність, наполегливість, гнучкість, впевненість у власних силах, суттєвим чином визначають успішність у оволодінні та здійсненні будь-яких видів діяльності, виконавської в тому числі. Отже, наявність та вираженість регуляторно-особистісних, суб’єктних якостей, так само, як і індивідуальних особливостей розвитку регуляторних процесів, є важливою характеристикою розвиненості системи саморегуляції особистості в цілому.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Правила оформлення додатків
Додатки оформлюють як продовження дисертації на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дисертації. Якщо додатки оформлюють як продовження дисертації, кожен з них починають з нової сторінки. Їм дають заголовки, надруковані угорі ...

Сутність самостійної роботи учнів в історії та теорії психо-педагогічних досліджень
Питання розвитку в школярів самостійності, критичності мислення, здатності до творчих пошуків у педагогічній науці не є новим. Перші вимоги до учнів бути творцями, активними співучасниками процесу пізнання відомі ще за часів античності. Наприклад, метод навчання, застосований Сократом, названий “ма ...

Основні умови вибору та успішного застосування бесіди як словесного методу на уроках
У навчальному процесі взаємодіють такі компоненти: мотив, зміст, способи дії, оцінка результату діяльності. Повноцінне функціонування їх на уроці не можна забезпечити якимось одним методом чи засобом навчання. Щоразу вчитель має вдумливо оцінювати можливості відомих йому методів для розв’язання зав ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com