Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Сторінка 2

За результатами досліджень вченими виявлені різні «профілі» саморегуляції, які характеризують якісні особливості розвиненості окремих її сторін, зв’язки в її структурі. Зокрема, виділяють «гармонійний» профіль (тип регуляції) із рівномірним розвитком всіх процесів саморегуляції (може функціонувати на високому або низькому загальному рівні саморегуляції), та «акцентуйовані» профілі, для яких є характерним поєднання добре розвинених сторін з недорозвиненими. Ефективність акцентуйованого профілю регуляції залежить від того, якою мірою в його структурі відбувається компенсація недорозвинених сторін за рахунок сильних ланок. Гармонійний профіль є ефективним, якщо він функціонує на високому загальному рівні саморегуляції. Таким чином, питання про ефективність конкретного профілю саморегуляції не є простим і не зводиться тільки до визнання ролі загального рівню саморегуляції як її визначного фактора. Зокрема, нам не відомі експериментальні дослідження, які б давали відповідь на питання про оптимальну побудову контуру саморегуляції саме у музично-виконавській діяльності, його стильові варіанти. Однак відомо, що загальний рівень саморегуляції як показник середнього загального рівню розвиненості її ланок, виступає як передумова формування ефективного стилю саморегуляції в конкретних видах діяльності, які визначають специфічні вимоги до розвиненості індивідуальної регуляторики. Отже, при плануванні формуючих та коригувальних впливів на регуляторну сферу учнів та студентів в навчальному процесі завдання підвищення загального рівню регуляції активності реципієнта може розглядатися як одне з основних.

Складання індивідуального профілю процесів саморегуляції, її стильових особливостей відбувається протягом життя людини під впливом багатьох чинників. На наш погляд, чинники, що визначають рівень розвитку та особливості регулятивних процесів та властивостей особистості, можна розподілити на такі групи:

чинник віку;

індивідуально-типологічні та характерологічні особливості;

особистісні утворення та змісти;

особливості досвіду.

Охарактеризуємо вплив кожної групи факторів на становлення системи саморегуляції.

Вікові особливості. Формування та розвиток системи саморегуляції відбувається в процесі особистісного становлення людини як суб’єкту. У віці немовляти у дитини з’являються перші довільні рухи, формується зорово-моторна координація, виконання рухів під контролем зору. Це свідчить про формування контуру довільної регуляції рухів, складання сенсорних синтезів. У віці біля року з’являються перші слова, відбувається формування процесів узагальнення, розвиток комунікації. В кінці періоду немовляті дитина починає оволодівати предметною діяльністю, здобуває певну ступінь самостійності. Отже, на цьому етапі відбувається формування регулятивного контуру, включення фрагментарного зорового образу в його структуру. Поведінкові акти набувають характеру довільності.

Протягом раннього та дошкільного періодів відбувається інтенсивний розвиток сенсорики та психомоторики, інших психічних процесів, становлення особистості. Дозрівання аналізаторних систем складає умови для переходу від панівних в ранньому віці форм фрагментарного сприймання, коли з загального обліку предмета виділяються окремі ознаки, до характерних для дошкільнят більш досконалих видів перцепції, які відтворюють всю сукупність властивостей об’єкта. Вдосконалюється зорова регуляція й контроль перебігу рухових актів. Складається наочно-дійовий (переважно зоровий) тип мислення. У віці 5-6 років зростає роль кінестетичних, проприоцептивних відчуттів у контролі руху, відносно зменшується роль зорового контролю. Саме в цьому віці найчастіше діти починають опановувати гру на фортепіано. До кінця дошкільного віку виникає співпідкорення мотивів поведінки та діяльності дитини, що складає підґрунтя для формування особистісно-регуляторних, суб’єктних якостей. Поведінка набуває довільного характеру, певною мірою згладжуються прояви імпульсивності. Відбувається засвоєння сенсорних еталонів (до 3 років), виникнення первинних уявлень про етичні та естетичні норми.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Определите преимущество и недостаток классификации методов в обучении по уровню познавательной деятельности учеников
По характеру познавательной деятельности методы обучения делятся на: объяснительно-иллюстративные; репродуктивные; проблемные; эвристический; исследовательский. Объяснительно-иллюстративные методы обучения ещё называют информационно-рецептивными, так как их суть состоит в передаче учебной информаци ...

Погляди Костянтина Ушинського на зміст і методику виховання й навчання дітей у сім'ї та школі
Костянтин Дмитрович Ушинський (1824-1871) — новгород-сіверський українець — один з видатних діячів освіти й педагогічної науки другої половини XIX століття. Він — основоположник педагогічної науки в Росії і засновник народної школи. Початкову освіту отримав під керівництвом матері Любові Степанівни ...

Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики
Опанування вмінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності виступає як важливий спосіб підвищення успішності цієї діяльності за рахунок оволодіння засобами та техніками її регуляції. Разом з тим, опанування вказаними вміннями як операціональним забезпеченням процесу саморегуляції виступає ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com