Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Сторінка 3

Протягом молодшого шкільного віку набувають довільного та усвідомленого характеру такі когнітивні процеси, як увага, перцепція, пам'ять. Відбувається формування інтелектуальних операцій. Здійснюється процес розвитку особистості, формування вольових якостей, здібності усвідомлено керувати власною поведінкою та діяльністю у відповідності з суспільними нормами.

Для когнітивного розвитку у підлітковому віці є характерним становлення процесів абстрактно-логічного мислення. Панівна роль у мисленнєвих процесах від образу переходить до поняття. Це може бути одною з причин того, що на початку вказаного періоду нерідко відмічається «згасання» художньої обдарованості у значної більшості дітей. До 10-11 років фактично повністю формується система довільного управління рухами в тому вигляді, який є властивим для дорослої людини, й її подальший розвиток відбувається в напрямку ускладнення функціональних зв’язків між структурами мозку, налагоджуванням взаємодії координаційних рівнів. Саме цій період вважається найбільш сприятливим для розвитку технічних навичок учня у випадку його спрямованості на професійні заняття музично-виконавською діяльністю. Цей період також характеризується бурхливим розвитком такого особистісного механізму, як рефлексія. Формується самосвідомість, автономна самооцінка, отже, складається підґрунтя для можливості усвідомленого впливу на власний розвиток, самовдосконалення. Розвивається мотиваційна система особистості, в ній з’являються мотиви самовдосконалення. Складається контроль та проектування власної поведінки на підставі моральних норм.

Юнацький вік вважається сенситивним для оволодіння психічною саморегуляцією, що зумовлено зростанням інтелектуального та вольового потенціалу особистості; розвитком комунікативності; набуттям здібності до рефлексії й вмінням осмислювати свої психічні стани як стани власного «Я», а не похідну від зовнішніх подій; підсиленням інтегральних зв’язків темпераменту, що полегшує управління власними реакціями; актуалізацією потреби в активному ставленні до себе, в самостійному побудуванні оцінки своїх досягнень, в намаганні діяти на підставі цієї оцінки. Встановлено, що до кінця юнацького віку складається досить стале ставлення людини до часу, яке проявляється в особливостях його часової перспективи .

Отже, умовами можливості здійснення усвідомленого впливу на регулятивні процеси є високий рівень розвитку когнітивних процесів і певна зрілість особистості, які досягаються у старшому підлітковому та юнацькому віці, що робить особливо актуальним дослідження ефективних засобів психолого-педагогічного забезпечення такого впливу перш за все у студентів, а також учнів коледжів та училищ.

Індивідуально-типологічні та характерологічні особливості. Становлення системи саморегуляції зазнає впливу з боку індивідуальних особливостей людини. Особливою категорією вроджених особливостей, що визначають рівень й якісні характеристики здійснення регуляції активності, є здібності. Коли йдеться про здібності до певної діяльності, маються на увазі не тільки наявні характеристики психічних функцій індивіда, що впливають на якість здійснення ним цієї діяльності, але й характер зв’язків між окремими компонентами в їх комплексі, що є включеним до діяльності і складає обдарованість . Як вказує Є. Ільїн, всі компоненти, що входять до структури обдарованості, повинні складати цілісну функціональну систему, взаємоспівдіяти. Особливість діяння обдарованої людини полягає не тільки у високій якості результату, а в загальній оптимальності, гармонійній організації процесу діяльності, пов’язаності та взаємообумовленості всіх її елементів, раціональному використанні власних можливостей. Тобто, в оптимальному й ефективному індивідуальному стилі діяльності та саморегуляції. Причому такий стиль складається стихійно, безпосередньо в процесі занять даною конкретною діяльністю. Саморегуляція активності у обдарованої людини нерідко відбувається неусвідомлено, не рефлектується в своїх компонентах, а її повноцінна актуалізація в процесі діяльності переживається як «піковий» стан, натхнення. Неусвідомленість процесів саморегуляції обмежує можливості переносу регуляторних дій в контекст інших видів активності, чим, на наш погляд, й пояснюються випадки однобічної обдарованості.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Це цікаво:

Стан досліджуваної проблеми формування національної свідомості учнів початкових класів
Необхідно здійснити аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, визначити сутність понять "національна свідомість", "національна самосвідомість", розкрити структурні компоненти національної свідомості особистості, обґрунтувати модель процес ...

Особливості художньо-естетичного виховання в молодшому шкільному віці
За віковою періодизацією, прийнятою українськими психологами і педагогами, час життя дітей від шести до одинадцяти років називається молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховуються особливості психічного і фізичного розвитку дітей, береться до уваги перехід їх від ігрової до учбової д ...

Нетрадиційні форми організації занять
Останнім десятиріччям завдяки незгасаючій творчій ініціативі вчителів у навчальній практиці поширилися так звані нетрадиційні уроки. їх різновидів розроблено дуже багато. Щоб встановити характерні риси нетрадиційних уроків, визначимо, а в чому ж полягає традиційність звичайного уроку. Кожен традиці ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com